Аналіз вірша построчно не тополю високую вітер нагинає, дівчинонька одинока долю зневажає. — бодай тобі, доле, у морі втопитись, що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись. як дівчата цілуються, як їх обнімають, і що тойді їм діється, я й досі не знаю. і не знатиму. ой, мамо, страшно дівувати, увесь вік свій дівувати, ні з ким не кохатись.

Відповідь:"Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати                   "Усі люди різні, тому і світ неодноманітний, цікавий. одні у своїх проблемах постійно шука винних, звинувачують владу, яку самі ж і вибрали; згадуючи свою батьківщину, вони вживають в зівний займенник «ця» («у цій країні»). інші ж беруть ініціативу у свої руки й долають труди уважають, що вітчизна — це не стільки влада, що у високих кабінетах києва, скільки вони самі і друзі, колеги, земляки, а ще — рідний будинок, стежка до школи, вербий небо а україну вони чують присвійними займенниками «моя», «наша» («у моїй країні »).

Пояснення:

ОбъясненНа День народження батьки подарували мені кошенятко. Я була дуже задоволена цим подарунком. Тваринка виявилася дівчинкою. Я назвала її Боня. Це ім'я їй прекрасно підійшло.

Зараз їй один рік, вона вже доросла. А коли Боня була маленькою, то вміщувалася в мої долоньки. Кішечка була біла-біленька, лише на голові мала невеличку чорненьку цяточку. Шерсть у Боні довга і пухнаста. Вуха чутливі, чують кожне шурхотіння. Очі жовтенькі, мов два яскравих сонечка, що світяться вночі. Писок у неї кругленький і миленький, як і вона сама. Носик рожевий, у формі трикутничка. Вуса довгенькі. Кішечка струнка з довгим хвостом. Коли їй щось не подобається, вона весело махає ним.  

Характер у Боні спокійний, але іноді у неї буває веселий та грайливий настрій. Під диваном у кішечки сховище. Все, що їй подобається, вона складає саме туди. Тому коли в мене зникає ручка або олівець, я з легкістю можу знайти їх у Боніному сховку під диваном. ие: