Осінь закінчуєтся... Вона непомітно зникає за горизонтом, і повернется лише через рік. Скоро наступить холодна, та водночас гарна пора року, що буде радувати дітвору морем веселощів зі снігом. Та вона ще не настала, і ми можемо радіти останнім осіннім дням, які точно маємо провести незабутньо. Я б рада була, поїхати, нариклад, в Софіївський парк. Кажуть, що він настільки унікальний і гарний осінню, що не передати словами. Великі дерева, покриті жовтим і багряним листям... Хоча, що я кажу? З дерев воно вже давно пооблітало, і вони стоять голі, та темні. Сонце з-за сірих хмар виходить дуже рідко, що наводить на мене смуток. Осінь уже пропливає на синій хмаринці, та переказує нам чекати її знову.
Українським соловейком назвав дмитро гнатюк ніну матвієнко. і справді, у неї неповторний фольклорний стиль співу. ніна - дуже тонка душа, завжди безпосередня у своєму співі. сольний спів матвієнко своєрідний, оригінальний, він, як чисте раннє повітря, непомітно проникає в серце, зачаровуючи магією мякого голосу, глибиною почуттів і трагізмом людським. співачка майже ніколи не повторює один і той же репертуар. майстерністю народної артистки україни, лауреата державної премії імені тараса григоровича шевченка, ніною матвієнко захоплювалися у багатьох країнах світу: франції. канаді, мексиці та інших, - але найбільшої глибини сягнула співачка у виконанні народної пісні. на відміну від багатьох естрадних співаків вона живе піснею, глибоко переживає під час співу, співає серцем своїм щедрим таким. її народність бере витоки з історії отчого краю, його легенд і , від мудрої селянської філософії, в основі якої - розум, доброта, внутрішній протест проти неправди. прислухайтесь, як співає ніна матвієнко, і ви станете щедрішими, чистішими у помислах і ділах своїх.
