Аз 549. I. Спишіть текст, розставляючи розділові знаки. Виконайте син- таксичний розбір останнього речення.
Він був кріпак і сирота художник і поет рекрут в'язень топ-
таний але не розчавлений розпачливий але не зневірений.
Високий трагізм його долі мужність життєстійкість діють
отверезливо, коли співставляєш свої дрібні життєві прикрощі
з драмою його життя.
Він завжди сучасний і нагальний, як правда добро людяність
щирість ніжність мужність братерство.
Магія шевченківського слова незбагненна. Цим словом він
урятував народ від німоти. Кожне його слово підтримувало во-
лю національне небо (За П. Мовчаном).
Твір на тему "Душу я у вишивку вкладаю" пропоную скласти так:
Вишивані рушники та сорочки дивують та надихають. У вишивках є цілий світ. З давніх-давен наші предки вишивали, надаючи орнаментам особливого змісту. Вишиваний рушник - оберіг, зв'язок між поколіннями, а вишиванки - не данина моді, а унікальна можливість показати свою етнічну приналежність. У кожний стібок вишивальниця вкладає душу й серце.
Вишивка для кожного українця має святе, духовне, таємне значення. Завдяки їй ми згадуємо основні цінності нашого народу, оберігаємося від злих сил. Річ у тім, що вишивка зашифровує у своїх орнаментах та різних кольорах настанову на щастя, кохання, здоров'я та радісну долю. Вишивальниці створювали вироби, передавали їх близьким, щоб їхнє життя була світлим та безтурботним. Вишивка - це душа українського народу.
Майбутнє — це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав...
Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. Спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером одягу... Та все це залишилося у дитинстві, у мріях. Зараз я тільки у шостому класі, але певна, що професію свою ще не обрала.
Щоб уявляти своє майбутнє, треба насамперед поставити перед собою ціль і намагатися досягти її. Тоді легше жити, бо людина знає, що їй потрібно від життя, знає, чого саме вона хоче.
Моя мета зараз — добре вчитися. Я вважаю, якщо захотіти, то все обов'язково здійсниться. Звичайно ж, майбутнє своє я уявляю світлим, хорошим. Варто лиш вірити у свої сили, у себе.
Як усе буде — покаже час. Та недаремно в народі кажуть, що людина — коваль свого щастя, вона сама будує власне життя.