(Б,б)іловезька (П,п)уща, (Я,я)мало-(Н,н)енецький (А,а)втономний (О,о)круг, (О,о)рганізація (О,о)б’єднаних (Н,н)ацій, (П,п)рем’єр-(М,м)іністр України, (Д,д)епартамент (В,в)етеренарної
(М,м)медицини, (К,к)онстутаційний (С,с)уд України, (У,у)каз (П,п)резидента України, (Е,е)поха
(В,в)ідродження, (Н,н)обелівська (П,п)ремія, (Г,г)енеральний (Д,д)иректор, (Х,х)ернсонська
(О,о)бласна (Р,р)ада (Н,н)ародних (Д,д)епутатів, (Г,г)енеральний (С,с)екретар ООН, (Н,н)аціональна
(А,а)кадемія (Н,н)аук України, (Б,б)улонський (Л,л)іс, (С,с)півдружність (Н,н)езалежних (Д,д)ержав,
(М,м)іжнародний (К,к)омітет (Ч,ч)ервоного (Х,х)реста, (Л,л)исичка-(С,с)естричка, (П,п)іфагорова
(Т,т)еорема, (Д,д)ержавна (І,і)нспекція (М,м)іністерства (О,о)світи і (Н,н)ауки України,
(Х,х)ерсонська (Ф,ф)абрика (К,к)расень, (П,п)олтавська (Б,б)итва, (Л,л)ауреат (Н,н)обелівської
(П,п)ремії, (П,п)аризька (К,к)омуна, (О,о)рден (Д,д)ружби (Н,н)ародів, 8 (Б,б)ерезня, (О,о)рден
(М,м)ати-(Г,г)ероїня, (М,м)едаль (З,з)а (В,в)ідвагу, (Ш,ш)евченківські (Ч,ч)итання, (А,а)хілесова
(П,п)ята, (З,з)аслужений (Д,д)іяч (М,м)истецтв, (В,в)елика (В,в)едмедиця, (Т,т)уманність
(А,а)ндромеди, (Н,н)ароди (П,п)івночі, (Н,н)абережна (Л,л)ейтенанта Шмідта, (П,п)роспект
(Д,д)ружби (Н,н)ародів, (К,к)нижкова (П,п)алата, (А,а)генство (Ф,ф)ранс (П,п)рес, (С,с)танція
(Ф,ф)астів-(П,п)ерший, (П,п)ечерська (Л,л)авра, (Р,р)енесанс, (Д,д)ень (Н,н)езалежності України,
(А,а)ндрієві книжки, (П,п)ушкінські рукописи, (Т,т)тичинине слово, (Е,е)зопівська мова.
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:
1) життя села та його соціальні настрої;
2) школа, діти і вчителі;
3) трагедія народних талантів;
4) викриття імперіалістичної війни.
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)
Пока я навчаюся, їхати в Німечину немає часу та сенсу. Але країну можна побачити не лише побачивши все на власні очі, а через книгу. Там все змальовано! Все що я хочу побачити!
Незважаючи ні на що, я йду у мою рідну бібліотеку, та беру чудову книгу "Про життя та побут у Німечині" Пирйшла додому і тихенько сіла у куточку, читати книгу. Так цікаво поринати у чарівну розповідь традицій невідомого мені народу.
Я так читала, що й не замітила як заснула.
Дивна архітектура. А вулиці начебто покинуто людьми вже давно-давно... Ох! Я бачу тисячі будиночків, і всі такі різні. Це напевно село. Ні, це окраїна великої столиці Берлін. Чисельні хмарочоси видніється далеко-далеко в тумані. Краса!
І ось я прокинулася. Моя мрія збулася, я побачила Берлін. Тепер можна щасливо жити!