Б) чаа благодать ріла спабока. чи ва мить під вітром сад. чи рум'янить віntер цоколу колгоспівських
discm (b cocropa).
в) а мата хоче научат, так соловейко не дає (тшевченко).
9. якій схемі відповідає подане речення?
7оди добрі і розумні добре 7 знали. а все-таки покриткою і відьмою звали (т. шевченко).
б)
6)
, а
, а
] [ 2
1.
10. у якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?
а) можна вибрать друга, і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (в. симоненко).
б) посадила стара мати три ясени 6 полі, а невістка посадила високу тополю (т. шевченко).
6) дівчина троянди потвала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном
(в. сосюра).
11. виділіть складносурядне речення, у якому його компоненти зіставляються:
а) о хла дитина – голодная мре, а мати пшеницю на паничині жне (т. шевченко),
б) мати голівку мие – пригладисує, а мачуха ие — прискубує (народна творчість).
6) інша мачуха здержує руку над пасинком, а мотря, розпаливишсь, не вміла здермеувати над
ріднем сином (панас мирний).
12. виділіть складносурядне речення, частини якого — односкладні речення:
а) ж уй очих змінився подивом, а подив – радістю (ю. мушкетик).
б) марія лесть на постелі, а корній вештається по хаті (у самчук).
в) заховаюсь, дотя моє, сама під водою, а ти гріх мій спокутуеш в людях сиротою,
безбатченколе? (т. шевченко).
Здавалося б, кожен з нас давно знайомий з поняттям «література». Але наскільки література многосложна і багатозначна, ми, часом, навіть не замислюємося. Але ж література - це явище грандіозне, вона створена генієм людини, є плодом його розуму.
Яка роль, значення літератури в житті людини?
Література - це засіб пізнання світу, вона допомагає нам зрозуміти, «що таке добре і що таке погано», вказує на витоки загальнолюдських конфліктів.
Література допомагає нам побачити внутрішню красу людини, навчитися розуміти і цінувати її.
.
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
В. Голобородько
Буду я навчатись мови золотої
У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: веселий, весела, веселі, веселого, веселих, веселим і т. ін. Коротких форм прикметників у сучасній мові мало: зелен, рад, ясен, славен, повен, красен тощо.
Більшість повних прикметників мають стягнені форми закінчення: добра — добре. Але в поетичній мові вживаються і повні нестягнені форми називного й знахідного відмінків однини жіночого і середнього роду та жіночого роду називного й знахідного відмінків множини: веселая, веселее, веселії, веселую.
Практикум
442. Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте відмінок їх. Визначте форми прикметників.
1. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 2. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе? (Нар. творчість) 3. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 4. І ти моя, єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Шевченко).
У поетичній мові, у народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються короткі й повні нестягнені форми прикметників: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творч). Сійте в головах думи вольнії (І. Франко).
443. Прочитайте. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення й форми ступенів порівняння прикметників. Уведіть три пари з них у речення.
Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.
444. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Розкажіть про особливості вживання повних і коротких форм прикметників у різних стилях мовлення.
Повні форми прикметників з неоднаковою активністю використовуються в усіх стилях мови. З-поміж них найзвичнішими і найчастотнішими є стягнені форми повних прикметників — повністю нормативні і міжстильові. Крім них, у фольклорі, в розмовно-побутовому мовленні і в деяких жанрах художніх текстів широко вживаються й нестягнені форми прикметників: зелений — зеленая — зеленеє — зеленії.
Объяснение: