B Г Темні хмари засіли на сніжних чолах і перекидаються гнівними сле она і громів. 2. Позначте речення, у якому є узагальнююче слово при однорідних членах речення (розділові знаки пропущено), ниту на нашите A Усі дерева кущі трави просять життєдайної вологи. Б Він любив пахощі хліба й золоту задуму соняшників. Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі. Г Я ще ніколи не бачив стільки калини й оглядав кетяги, побиті морозом. 3. Укажіть речення з прямою мовою (розділові знаки пропущені). арна А Мені ввижається що з тих іскорок встають водограї... тія Б І в такі короткі миті тобі особливо гостро відчувалось так це твоя мати. B Зовсім не збираючись ображати Франка В. Щурат у рецензії на «Зів'яле листя» назвав його прихильником європейського декадансу.госноша Г Пилипку це ти здивувалася мати сплескуючи долонями. Тішим 4. Укажіть речення, що відповідає схемі «П, (?!) а. (:) » П. (?!)» (розділові знаки пропущені, велика літера замінена малою), ім насур оокеана A Жну й не чую що сполохала пташину мовила мати докоряючи сама собі. Чи можна у вас напитися спитав я бабусі що сиділа під грушею вишивала сорочку, A) roup инного і тоніторинного морів Брат заперечив нічого той розвідувач-літак не вислідив раз він накинувся на якусь нещасну пішаницю й додав нумо вечеряти. Г Ану ти там хочеш раків половить кричить хто-небудь з дорослих на молодця злівай на берег, s, ero-fo o-te/35 B милку в оформленні прямої мови.
Відповідь:
1. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь рясно вкриті кра росою.
Дерева - означуване слово, загорнені в сутінь рясно вкриті кра росою - дієприкметниковий зворот. Аналогічно підкреслила і в інших реченнях.
2. Любов до Вітчизни починається з любові до берізки біля рідної хати до стежини на городі, втоптаної дитячими ногами.
3. Біля хати притулився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик.
4. Довкола площі стояли чепурні будиночки, закриті городами й садами.
5. Біля горба було невеличке озерце, сховане в заростях лози.
6. На подзьобаному дощем піску залишилися відбитки його босих ніг.
Вчитель: Ганно,доброго дня. Ти мене пам` ятаєш?
Ганна: Марина Василівна? Хіба це ви?
Вчитель:Так, постаріла мабуть? Ти тепер у банку працюэш?
Ганна: Так,вже 10 років тут.
Вчитель: Розкажи, що в тебе змінилось в житті?
Ганна: Я вийшла заміж,народила двох дітей. Нещодавно приїхала з Польші. У мене там брат живе,їздила в гості. А ви як?Чому прийшли до банку?
Вчитель: Донька моя заміж виходить,потрібні гроші на весілля. Пришла брати кредит.
Ганна: Та ви що? Я позичу стільки,скільки треба.
Вчитель: Дякую,Ганно. Хай щастить тобі. А я піду до дому,треба ще обід готувати.
Марина Василівна пішла до дому, а Ганна ніяк не могла повірити,що зустріла таку рідну людину.