Дорогая подруга, як ти поживаешь? Как твои родители? Надеюсь у тебя все добре. У мене все дуже добре. У нашому місті вже досить прохолодно, осень цього року промозглая і вітража, але, не дивлячись на це, і дуже красива. Желтые и красные листья падая, водять хороводы-листопад. Разом з друзями ми частенько затримуємось на школі двору, насолоджуючись останніми лучами сонячного тепла. Жду не дождусь зимы! Вот наступай веселье! Санки, лижі та коньки, сніговики і гра в сніжки.Скорей вже б побачити тебе. Я знаю, що це трапляється тільки влітку, але все-таки сподіваюся, приїхати на бабушку в сільську замусовому канікулі. Мы могли бы разом, як слід повеселиться, піти з горки і побудувати сніжну фортецю. Скучаю, скорей пиши відповідь! Буду чекати з нетерпінням. С любовью, твоя подруга
Відповідь: 1)"Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга".
2)Не доїжджаючи двічі три версти до Києва, подорожні звернули в гай, на доріжку, що вела до Череваневого хутора, Хмарища.
3)Хмарище було оточене гаями, як хмарами, нагадувало невелику фортецю — з баштою, дубовими воротами, добрим пилом навкруги.
4)"Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов заряз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявся.
5)Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів... над українцями, за наругу католиків і уніатів над греко—руською вірою".
Скучаю, скорей пиши відповідь! Буду чекати з нетерпінням.
С любовью, твоя подруга
Відповідь: 1)"Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга".
2)Не доїжджаючи двічі три версти до Києва, подорожні звернули в гай, на доріжку, що вела до Череваневого хутора, Хмарища.
3)Хмарище було оточене гаями, як хмарами, нагадувало невелику фортецю — з баштою, дубовими воротами, добрим пилом навкруги.
4)"Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов заряз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявся.
5)Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів... над українцями, за наругу католиків і уніатів над греко—руською вірою".
Пояснення:нашол