б творення прислівників по-українському, зверку, засвітило

На канікулах наш клас ходив до історичного музею. Екскурсовод розповів нам багато цікавого. Ми бачили речі, якими користувались давні слов’яни: монети, жіночі прикраси, засоби праці, посуд, зброю.

Дуже цікаво було побачити народний одяг, чудові вишивані сорочки, рушники, яскраву українську кераміку, вироби з дерева, наприклад меблі, або скриню з вирізаними орнаментами. Козацькі шаблі, люльки, пістолети – все це хотілося потримати в руках.

В музеї багато документів, книг, які розповідають про історію України і історію нашого рідного міста. Виявилось, що навіть назви старих вулиць міста мають своє походження і свою історію.

Всі ми були дуже задоволені екскурсією і відчули свій зв’язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на нашій рідній землі і створювали її красу.

- Марусю, чи сподобався тобі фільм "Тіні забутих предків"?

- Так, Галю, дуже сподобався. Проте він мені видався якимось моторошним.

- Чого?

- Тони фільму досить темні, а музика надає таємничості.

- Мабуть, ти права.

- А тобі як?

- Я вражена гуцульським колоритом. Як вдало підібрані одяг акторів, музика, краєвиди. Мені здається, що режисер довгу трудився над цим шедевром.

- Звичайно, якщо враховувати можливості кінематографу у минулому.

- А яка історія! Це ж наші українські Ромео та Джульєтта.

- Як влучну ти зауважила. Обов'язкову пораджу передивитися цей фільм батькам.

- І я. Дякую за розмову. Я маю йти.

- Бувай!