Прислівник — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Прийменник — незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови. Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови.
Прийменник — незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови.
Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови.
1)аж в очах міниться - у когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь яскравого
аж іскри з очей сиплються - дуже сильно
аж око в'яне - стає страшно, моторошно
аж очі рогом - хтось має насуплений, сердитий вигляд
бите око - людина досвілчена, швидко орієнтується
2)виймати серце - розчулювати, зворушувати
носити в серці - зберігати в пам'яті
прийняти серцем - зрозуміти, усвідомити
припасти до серця - викликати симпатію
серце мліє - хтось переживає, страждає
3)ані слова - мовчати
гостре слово - сказати щось неприємне
замовити слово - посприяти чомусь
тепле слівце - груба лайка
красне слівце - зауваження розраховане на сильне враження