балів 10 питань Тестом
1. В якому реченні означення не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.
Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.
В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу
перед дідом.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.
Д Стоять налиті сонцем дні.
2.В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Б І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.
В У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.
Г Побите дощем поле ще й град поб’є.
Д Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика.
3. В якому реченні є дієприкметниковий зворот
А Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале
селище.
Б В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани
золотого жита та пшениці.
В Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.
Г Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.
Д Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і
холодків.
4. Не відокремлюється означення в реченні (розділові знаки вилучено)
А Ганна з її охотою до роботи безпосередністю щирістю та привітністю теж якось
одразу сподобалася своїм новим знайомим.
Б На голій одполірованій морозом до блиску шматині землі роз калачик.
В Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні.
Г Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
Д Наляканий громовицею тихенько заіржав кінь.
5. Відокремлюється означення у всіх реченнях, окрім (деякі розділові знаки опущено)
А Біліє розквітла гречка де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки,
а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук.
Б „Запам’ятайте, – говорив учитель, – Вітчизна починається з берізки посадженої
своїми руками, з прозорої водиці зі струмочка, що протікає поруч із вашим домом”.
В Картоплі по пояс густі непролазні.
Г Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
Д Намита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.
6. Відокремлене означення є в реченні
А Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий; прекрасний, скільки радості, скільки
глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води.
Б Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюся й поклонятимуся все життя, річко
моя дорога й велика.
В І очі мої, і мій слух – усі почуття заспокоєні біля тебе, оповиті тобою, красо моя,
моє свято, щастя моє.
Г Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими гарні дівчатка: кароокі,
чорняві, круглолиці і з ямочками на щоках.
Д Окрім гри на сопілці, Хома провора дуже любив пісні.
7. У всіх реченнях є відокремлене означення, окрім (розділові знаки вилучено)
А Саме слово є чинником здатним переносити величезний обсяг інформації
з минулого в сьогодення і з сьогодення в прийдешнє.
Б Земля скована морозом покрилась білим снігом.
В Переляканий запорошений снігом без шапки счав Василько по дорозі назустріч
холодному вітрові.
Г Веселий гостинний він любив товариство.
Д Заворожені красою ніколи не бачених степів причаїлися гори.
8. Поширене означення відокремлюється в реченні (розділові знаки вилучено)
А Зупинився біля мальвами закосиченої ліси.
Б На призьбі затіненій розлогою грушею хтось заворошувся встав.
В Вже видно червоні очі й тремтячі рожеві храпи коней спотворені люттю
обличчя верхівців.
Г Насмерть перелякана козаками шляхта сховалася за міськими мурами.
Д З’єднане з основними силами селянсько-козацької армії військо Кривоноса
становило велику силу.
9. Відокремлене означення є в реченні (розділові знаки вилучено)
А Це були неприємні і страшні озера з чорною водою і чорними торф’яними
берегами.
Б В хату ввійшов старий Джеря високий тонкий з сивуватими довгими вусами
з нужденним блідим лицем та смутними очима.
В А далі – густо обсаджена липами й осокорами алея.
Г Усіяна колосками земля пахла соком скошених трав.
Д Знесилений кінь зупинився важко дишучи.
10. Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки вилучено)
А Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.
Б Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себе
крижаний панцир зими.
В Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед
хати.
Г Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.
Д Обабіч шляху лежали незнайомі поля перекраяні вузькими довгими нивами.
а) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: працювати не рук; сидіти склавши руки; бігти не чуючи ніг; говорити не переводячи духу;
б) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка / (й); можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;
в) дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний з дієсловом-присудком: вона читала лежачи на піску;
г) дієприслівниковий зворот (незалежно від його місця в реченні), що виступає в ролі однорідного з іншим невідокремленим членом речення: оксана стояла непорушно й незводячи з андрія очей;
ґ) дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.
ответ:
мій день у школі починається о восьмій годині. я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. ми обговорюємо останні шкільні й і новини. незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
наші вчителі — дуже мудрі люди. від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. у залежності від предмету ми розгортаємо підручники, ічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
на перерві я захоплено розпові своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
шкільних днів у житті учня дуже багато. декому може здатися, що вони схожі один на один. але це зовсім не так. кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.