балов
З темного обрію вихопилася далека степова пісня що з великою журбою повилася в тиші ніби зголодніла й пожадлива душа розпачливо шукала собі нового спізнання щоб перемогти велику тугу світову щоб виправдати всі провини в житті ( М.Івченко).
???- частини мови-
- ,граматичні основи та нумерація частин речення-
- схема та аналіз речення-
ответ: У сучасному суспільстві освіта стала однією з найпоширеніших сфер людської
діяльності. Нею займаються більше мільярда осіб, які навчаються і навчають. Важливою є
також соціальна роль освіти. Від її напрямків і ефективності залежать перспективи
розвитку сучасної людини. Останнім часом світ поступово змінює своє ставлення до усіх
видів освіти. Можна сміливо стверджувати, що вища освіта є головним фактором
соціального та економічного розвитку. Причина такої уваги полягає у розумінні того, що
основним капіталом сучасного суспільства є людина, яка є рушієм прогресу.
Отже, у житті сучасної людини, знання відіграють одну з найважливіших ролей.
Знання, які здобуває людина можна назвати «людським капіталом», бо саме вони
забезпечують кожному з нас гідні умови для існування. Знання – це обов’язкова складова
для того, щоб про тебе могли сказати розумна людина, чи безпосередня людина? Мабуть
ці два поняття дещо відрізняються. Розумна людина, однозначно, повинна володіти
певною широкою базою знань, але чи є вона при цьому людиною безпосередньою?
Людина може бути надзвичайно розумною, але великою посередністю. Чи такі люди є
рушіями розвитку? А безпосередня людина, якою є вона? Мабуть така людина повинна
бути не обов’язково розумною і освіченою, але при цьому вона повинна бути ще й
кмітливою, швидко і чітко приймати рішення, без усіляких комплексів і не обмежена
певними умовностями, які існують у суспільстві. Безпосередня людина завжди буде
подобатися іншим більше, аніж просто розумна людина.Постає питання: «Чи варто
тягнутися до знань і бути освіченою людиною?». Відповідь однозначна – так! Не можна
бути безпосередньою людиною і не мати живого розуму. Безпосередня людина завжди
цікавиться життєвим процесом, їй усе цікаве. Отже, людина безпосередня – це людина
освічена і цікава. А лише розумна людина – людина освічена і нецікава.
Це питання є дуже різноплановим, і, власне я, не можу дати настільки чіткої відповіді. Невже знайдеться хоч одна людина, яка ніколи в житті не збрехала? Мені дуже слабко віриться, що це взагалі можливо. Я не хочу здатися поганою людиною, але навіщо ж брехати й самому собі? Ми не настільки ідеальні, бо для того і є у людини розум, щоб у потрібний момент зробити правильний вибір. З моральної точки зору, брехати-погано. Це дійсно так. Батьки з дитинства привчали нас, що не можна говорити неправду. Але, коли ми трохи підросли, ми, наперекір їх порадам, брехали. Можливо, це була зовсім таки маленька брехня, вона не була нічого варта. Але це зайвий раз доводить, що іноді бувають ситуації, де треба трохи прибрехати, не виходячи за рамки дозволеного, звичайно. Брехати можна тільки за необхідності, за великої необхідності.Завжди краще вийти із ситуації з гідністю, не кажучи при цьому неправди. Ніколи не можна брехати близьким, саме для мене, це є деяким "табу". Але, без сумніву, кожен сам робить вибір, який же шлях обрати. Кожен сам вчиться на своїх помилках. Головне- це ніколи не втрачати гідності, яка б ситуація не склалася, і не обманювати самого себе, насамперед. То ж, будемо ж всі творити добро і меньше брехати!