Бе…господарський, …хибити, пр…хід, пр…старілий, …фотографувати, …ціпити, ро…в’язати, пр…звисько, пр…пишний, ро…сада, …шити, бе…перервний, пр…тяжкий, …берегти, …чорніти, ро…рісся, пр…бережний, пр…великий, бе…повітряний, пр…морський, пр…красно, бе…силля, пр…святити, пр…гноблений, …творений, пр…міський, …кропити, …топтати, …сунути, …чиняти, пр…мудрий, …кроїти, ро…хитати, …хотіти, …творений, …початку, …меншити, пр…погано, пр…боркати, пр…звище, пр…сутній, пр…щеплювати, …конструйований, …ранку, …економити, …прощення, бе…порадний, пр…хилитися, пр…цікавий, пр...рва. (50 сл.) 1. -ськ-: зьк-, цьк:
Луцьк - , Запоріжжя- , Рибниця -
2. -ств-: цтв-; зтв;
Юнак - , убогий - , козак -
3. -ин(а):
Вінницький- , хмельницький - , турецький -
4. -ичок, -ечок:
Вогник - , верх – , племінник -
5. -ичк(а), -ечк(а):
Вулиця - __ , річка - , ручка -
6. -ов(ий), -ев(ий), -єв(ий):
Вітер-___, груша - ,мовлення -
7. -ин, -їн:
бабуся -___ , свекруха - _
8. -инн(я), -інн(я), -єнн(я):
Звільнити - , горіти -
9. -ист, -іст, -изм, -ізм:
Пейзаж - ___, модерн -_
У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Відповідь:У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Подробнее - на -
Пояснення: