Безособову дієслівну форму вжито в реченні А) Незабаром винесено пожитки, батько став на порозі, високий, випрямлений (М. Рильський) Б) Перегорiле вугілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний). В) Тільки мав талант до віршів, не позичений, а власний (Леся Українка). г) жайворонки робили свій перший засів на ще не зораних плугом нивах (М. Коцюбинський).
В нашем мире очень много еды. И как не странно еда занимает наше место в жизни. Она бывает разной. Десерты, горячее, первые блюда, вторые блюда, гарнир, холодные закуски. Но сегодня я хочу поговорить о холодных закусках.. А если точнее о моём любимом бутерброде. Я полюбил(а) эту закуску ещё в детстве, когда мама накрывала на стол перед приходом гостей. И не только. Эта закуска входила и в обыкновенный обед, ужин или просто перекус когда проголодался. Лично мой бутерброд называется - "праздничный". Ведь он всегда подымет настроение даже в самый плохой день. Состоит он из батона, капчёной колбасы, плавленного сыра, листочка зелени, и щекотки соли. Помимо того что он ещё и вкусный на его приготовление уходит считанные минуты. Просто всё что я перечислил(а) нужно сложить вместе и отправить в микроволновку. А потом - ВОАЛЯ! И самая прекрасная закуска России прямо у тебя в руках. А какой у вас любимый бутерброд?
Как-то так.
Мово! Ти святиня! Кожний народ на цій планеті є справді народом, поки жива ти, мово! Ти духовна скарбниця, в яку віками люди вкладають свої надбання. Ні, це не гроші, ані дорогоцінне каміння, ані інші скарби. Це інші коштовності: мелодійні слова, мудрі приказки та афоризми, гострі прислів’я, влучні анекдоти та чудові пісні.
Я чув історію про те, як українським мандрівникам в Японії просто на вулиці вдячно цілувала руки бабуся в кімоно. Вона була українкою, яка під час революції опинилася за кордоном і сімдесят років не чула рідної мови. І раптом почула її від перехожих! Яку, виходить, радість відчуває людина на чужині, коли чує рідне слово! Одне жадане рідне слово здатне зцілити, підняти бойовий дух, перетворити життя на свято!