Безсполучниковим із двома граматичними основами є речення: А Співає Маланці колос сміється лука ранніми росами дзвоном коси кличуть городи спілим сочистим листом.
Б а земля вже налагодилась сонце стріти зелені трави порозправляли свої дрібненькі листочки квіти повмивались свіжою ранньою росою.
В Зоря згасала світанкова із димарів легкий димок прозоро вивсь у високості зими сідої ранні гості злітали пір'ям голубим
Г Тут з вітрями шуміли дуби і тополі в гаях хлібом сіллю стрічала приїжджих родина гостинна

Найбільше мов серед українців знав(присудок) Агатангел(підмет) кримський. Він(підмет) знав(присудок) понад шістдесят мов. У дитячі роки хлопець(підмет) досконало(присудок) вивчив німецьку, французьку, польську , та англійську мови. Пізніше юнак(підмет) добре оволодів(присудок) грецькою турецькою італійською давньоєврейською, санскриптом. Після того він(підмет) вивчав(присудок) мови до кінця життя. А. Кримський(підмет) став(присудок) визначним світового рівня ученим-орієнталізм, спеціалістом з арабістики, тюркології та іраністики.

Нібито так, але може бути десь помилка.

На мою думку, справжнім другом можна вважати того, хто надійний і щирий з тобою. Кому можна довіряти таємниці і бути впевненим, що не підведе. Чия до завжди прийде, коли буде потрібно. Це той, хто щиро радіє твоїм успіхам, а не заздрить тобі. З ким цікаво, є спільні інтереси і захоплення, ось чому нема часу нудьгувати. Хто хвилюється, коли ти хворієш чи у тебе якісь невдачі і котрий завжди знайде час, щоб подзвонити чи провідати тебе. Справжні друзі ті, хто завжди швидко миряться після якихось непорозуміннь чи сварок, бо не можуть довго сердитися один на одного.

Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.