БМи домовилися переглянути цей фільм ще раз. В Андрій побіг оглядати руїни.
ГВийшло сонце землю обігріти.
19. Установіть відповідність
Член речення
1 підмет
A Батькові порадили
хати.
Приклад
викопати
криницю біля
2 означення
БДід почав копати криницю.
З обставина
в Уміння копати криниці передалося мені від
прадіда.
4 присудок
Батьки пішли копати город.
ДКопати криницю тяжка, але важлива робота.
20. Інфінітив виступає в ролі присудка в усіх реченнях, ОКРІМ
А І ця глибока тиха ненависть тек стала жити в ній постійно.
БДобро має перемогти зло.
В Вибрати не можна тільки Батьківщину.
ГЖити у небі і гинути в леті — осуд старих журавлів.
21. Інфінітив виступає в ролі присудка в усіх реченнях, ОКРІМ
А Хіба роки можуть старити людину?
کر
posome
,
Со и ечроле с.
Bepiaum a 2
Привіт, Оксанко! А ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «Світлиця» вчора? - Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України. - Я також дивилась цю передачу. - Що тобі у ній сподобалось? - Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання. - Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями. - І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології! - Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином. - А як думаєш, цим повинні займатися науковці? - Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука. - А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні. - Як саме прості люди можуть цьому сприяти? - Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення. - Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь. - У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск? - Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі! - Дякую, бувай!
Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/4159128-sklasti-dialog-obminu-dumkami-ta-vrazhennyami-vid-teleperedach.html
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.