будь ласка
14. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А по/польськн, на/вхрест, по/тиху
Б до/щенту, на/весні, в/основному
В з/висока, на/вшпиньки, уві/сні
Г на/гору, з/середини, по/іншому
Д за/панібрата, не/сказанно, у/день
15. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А ні/коли, на/впроти. з/вечора
Б на/рівні, під/ряд, віч/на/віч
В на/переваги, на/взнак, раз/у/раз
Г куди/небудь, з/ненацька, за/раз
Д без/упину, зо/зла, зі/споду
16. Разом треба писати прислівник у реченні
А Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.
Б І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.
В У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.
Г Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.
Д Один собі навік/віку в снігу заночую.
17. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А чим/далі, на/швидку/руч, спід/лоба
Б без/кінця/краю, поза/вчора, до/схочу
В до/гори, до/вподоби, попід/тинню
Г ані/трохи, без/упину, спокон/віку
Д над/вечір, на/світанку, на/четверо
18. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А на/шастя, на/виворіт, у/переміш
Б по/перше, від/давна, на/в В з/висока, за/молоду, без/перестанно
Г в/цілому, на/пам’ять, по/всяк/час
Д у/п’ятьох, на/завжди, по/дитячому
19. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А мимо/хідь, на/яву, будь/що/будь
Б по/друге, на/вшпиньки, до/ладу
В на/сам/перед, на/чисто, за/видна
Г до/пізна, куди/небудь, перед/усім
Д до/віку, коли/не/коли, в/середині
20. Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А по/середині, по/київськи, по/третє
Б час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як
В кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де
Г сам/собою, повік/віки, такий/сякий
Д по/латині, по/дитячому, по/свійськи
21. Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А хтозна/скільки, ані/звідки, коли/небудь
Б по/братськи, по/маленьку, пю/твоєму
В десь/інде, все/одно, видимо/невидимо
Г по/нашому, по/трохи, по/мисливськи
Д рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку
22. Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А з діда/прадіда, будь/ласка, по/синівськи
Б день/у/день, мало/помалу, ледве/ледве
В хтозна/куди, тет/а/тет, з давніх/давен
Г раз/у/раз, десь/не/десь, давним/давно
Д як/не/як, сам/на/сам, всього/на/всього
23. Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
А сама/самотою, на/жаль, в/обмін
Б під/силу, по/переду, по/правді
В до/побачення, що/тижня, по/суті
Г до/речі, повсяк/час, у/стократ
Д за/молоду, без/кінця, з/переляку
24. Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
А поза/торік, з/розгону, до/смаку
Б по/черзі, по/можливості, в/міру
В на/сміх, при/вселюдно, під/час
Г як/слід, натще/серце, за/кордон
Д у/ночі, до/сих/пір, до/останку
Жили собі букви, які любили дуже часто гратися. Але були такі букви які все по різному робили. Зараз ми про це дізнаємося...
Жила собі буква "а" та вона була не проста, вона любила хизуватися. Бо вона найперша, з неї можна зробити стільки слів. Тому вона багато чого уміє робити. Потім буква "б" вона тільки й робе що зі всіма борется. Вона б хотіла бути на першому місті, але його зпняла її соперниця. Далі в нас буква "в". На цю букву багато слів. А найчастіше імен. То Влад то Вікторія то Вася і т.д. А що в нас далі?! Буква "г". Вона не любить бути в центрі уваги, тому її мало використовують. Буква "ґ" вона тільки і робе що весь час говоре "ґанок". Буква "д" що ж вона робить?! Дудчить, від неї покоя не має. А далі в нас історія про букви. Якось "а" зібралась на побачення, вже почала краситися, и тут буква "б" починає все робити але щоб вона не пішла на побачення.
- Що ти робиш? - пмтає буква" б"
- Ти що не бачиш, сліпа чи що?! Крашуся.
- А коли в тебе побачення? - спросила буква "б", щоб дістати букву "а"
- Та скоро вже за мною прийдуть. А що?
- Та нічого. А зі с ким? - ще раз спросила "б".
- З буквою "ґ".
І потім "б" почала заздрити їй. І хотіла зіпсувати побачення. І вона нічого не подумайши вирішила підійти до букви "в".
- Буквочко "в" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Мені потрібна твоя
- Я питаю що сталося?!
- Мені треба зіпрусати побачення зі буквую "а" та "ґ". - трусливо сказала "б".
- Ну що я тобі можу сказати?! Ні-чо-го. Я не люблю брезати. Та що підійди краще до "г". Та не заважац мені.
Швидко, та худко побігла буква "б", що через хвилину її навіть не було чутно.
- Буквочка "г" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Я хочу зіпсувати побачення зі "а" и "ґ". І мені потрібна твоя
- Ну слухай піди та і скажи букві "а" а можна я піду з вами. Та і причеши себе. І будь собою. Та може ти йому сподобаєшься.
Буква "б" така радісна коли почула що вона придумала план. Але тут як тут буква "д" вмішалася.
- Я трошки підслухала твою розповідь про те що ти хочешь зіпсувати побачення. Че правда?!
- Нууу... Так.
- Не бійся, буква "а" мене теж бісе. Тому я тобі до
- А чим?
- Нууу... ... Зіпсую їй прическу иа макіяж.
- Ооо, чудово.
Ну ось буква "б" та "а" і зібралися на побачення і як заказал буква "д" вона нібито випадково. І буква "б" сама пішла гуляти с буквою "ґ". Але сказала що буква "а" предала його, та вона нібито гуляє з іншим. Якось ввн нібито повірив. И буква "б" прихищала його та говорила:
- Нічого ще найдешь таку.
И тут він сказав:
- А давай ти покищо будеш моїм другом а може пізніше ми будемо парою.
- Добре, чудово.
Так як буква "а" була весь час дуже погана, та всих обзивала. Їй цей приклад на завжди лишиться.
Людина — соціальна істота, а тому їй не властиво надовго залишатися на самоті. Разом із тим багато хто впевнений, що саме самотність допомагає індивіду зрозуміти себе. Я вважаю, що слід дослухатися до думки своїх рідних людей: батьків, братів, сестер, бабусь та дідусів.
По-перше, якщо в житті мати ціль, то не слід дослухатися до чиєїсь думки, окрім своєї. Ніхто не знає чого ми прагнемо краще нас самих. Важливо мати мрію та йти до неї. Ніхто, абсолютно ніхто не має права заважати людині, котра впевнено йде до бажаної цілі.
Яскравим прикладом може слугувати поема Івана Яковича Франка Мойсей. Автор закликає вірити в себе й свої сили, ніколи не здаватися позбутися рабства, будувати нове щасливе життя. Протягом сорока років Мойсей вів єврейський народ до землі обітованої, незважаючи на страшне пекло пустелі. Пророк брав на себе відповідальність за життя багатьох людей, намагався робити все на їхнє благо, допомагав їм. Мета чоловіка — подарувати народу краще життя. На жаль, Датан та Авірон не цінували самопожертви Мойсея. Вони підбурювали народ, пророка хотіли закидати камінням, пояснювавши так: «...євреїв з Єгипту вийшло сотні тисяч, а сьогодні залишилася жменька». Люди піддалися закликам Датана й Авірона. Мойсей пішов геть, бо так захотів народ. Прикро, що такий самовідданий чоловік дослухався до невдячних людей. Земля обітована залишалася зовсім близько. Якби пророк не послухав інших, не засумнівався в собі, то не довелося б зазнати покарання від Єгови. Упевнено йди до своєї мети, не дозволяй іншим псувати твої плани на майбутнє!
По-друге, слід завжди дослухатися до думки своїх близьких та рідних. Саме вони бажають нам добра. Ці люди готові на все заради нашого щастя. Саме рідні та близькі завжди до , підскажуть, щиро порадіють.
Не можу не згадати князя Святослава. Він був єдиним сином князя Ігоря та Ольги. У дитинстві хлопчик утратив батька, тому, на жаль, мав варязьке виховання. Мати жила лише заради сина, будувала церкви й храми, хотіла охрестити Русь. Святослав жив в оточенні язичників. Він не зважав на прагнення Ольги, не дослухався до неї. Звичайно, княгиня дуже любила свого сина, проте ніяк не могла змиритися з тим, що Святослав більше поважає думку оточення, а не своєї матері. До 988 року державу так ніхто й не охрестив. Звичайно, коли Ольга померла, Святослав дозволив поховати матір за християнськими традиціями. Згодом безжально зруйнував Софіївську церкву, котра була побудована за ініціативи княгині Ольги. Мабуть, Київська Русь розвивалася б краще, якби Святослав брав до уваги поради своєї матері. Ольга була дуже мудрою жінкою, тому її сину варто було наслідувати їй.
Отже, ми переконалися, що оточення не може дати об’єктивну оцінку людині, її діям, вчинкам, думкам. Кожному варто дослухатися до самого себе або до думки рідних.