Мені дуже подобається професія ветеринарного лікаря, тому що я люблю тварин. В майбутньому я виберу саме цю спеціальність. Основна спрямованість професії ветеринара — лікування тварин, проте разом з цим у сферу діяльності входить і боротьба з антропозоонозами — захворюваннями тварин, які межують з людськими недугами. У сільському господарстві фахівець такого профілю запобігає порушення у застосуванні різних хімічних речовин, які, потрапляючи в їжу тварин, можуть накопичуватися і в кінцевому підсумку стати джерелом забруднення продуктів харчування.
Професія ветеринара має дуже довгу історію. На перших етапах таке увага до здоров’я тварин лежало в основі особистісного підходу селян до худоби, проте з часом гуманність, об’єднавшись з медициною, вилилася в нову, досить популярну у всьому світі, матеріально прибуткову і актуальну професію ветеринара.
Оскільки тварини дуже важливі для людей, справжній ветеринар повинен досконально ознайомитися з ветеринарним статутом, а також бути хорошим фахівців у сфері мікробіології та виробництві тваринницької продукції. Для проведення якісної санітарної експертизи кожен ветеринар повинен бути знайомий з її методикою.
Ця професія має і недоліки. Недоліки професії ветеринара в основному виражені ненормованим робочим днем і нерівномірною завантаженістю, особливо під час міжсезоння. Практикуються також приватні відрядження різної тривалості. Поряд з цим негативною стороною також є безпосередній контакт з хворими тваринами. Травми (укуси і навіть переломи) – у ветеринарів явище часте. Це небезпечна робота. До того ж ветлікарі постійно контактують з інфекціями, в тому числі смертельними для людини, наприклад, сказом або чумку. На особливий ризик йдуть фахівці, що працюють у науково-дослідних організаціях і на станціях санітарно-ветеринарного контролю: періодично виникають захворювання, які, здавалося б, людство давно перемогло (сибірська виразка) та абсолютно нові інфекції (пташиний грип).
Ще одна «небезпека» – постійно змінюються законодавство. Кілька років назад по Москві пройшла хвиля скандалів, пов’язана із забороною одного популярного в ветеринарії знеболюючого засобу. Багато ветеринари йшли на ризик і продовжували застосовувати препарат при операціях, так як боялися, що тварини можуть не витримати больового шоку і померти прямо на операційному столі. Але саме тому я і хочу отримати цю професію, щоб допомагати тваринам і їх господарям.
Нерідко світові філософи і навіть деякі психологи говорять про те, що поведінка людини, її ставлення до світу надалі відбивається на ній самій. Тобто, якщо людина ставиться до оточуючих погано і недружелюбно, то рано чи пізно вона заслужить симетричну несприятливу відповідь. У це можна вірити чи ні, але обов’язково необхідно враховувати. Водночас, стати позитивним до всього навколо, транслювати добро і світло в цілому не так-то й просто. Навіть якщо людина задасться такою метою, то в будь-якому випадку вона повинна буде з чогось починати, а починати завжди необхідно з самого простого, з малого і з самого близького.Як мені здається, англійське прислів’я «милосердя починається у себе вдома» саме про це. Кожна людина, яка хоче стати кращою, розумнішою, добрішою і продуктивнішою для суспільства, в якому вона живе, повинна почати зі свого побуту, свого оточення і своєї сім’ї. Далеко не завжди навіть успішні люди мають добре влаштоване життя вдома. Вони можуть бути досить склочними, набридати своїм домочадцям своїм шкідливим характером і зривати на них свою злість через неприємності на роботі. Я думаю, що це неправильно. Якби таких домочадців не було, злість б нікуди не поділася і була б зірвана на ще комусь іншому. Не варто забувати про дуже важливу обставину: те, що ближче тобі, приміром, твоя сім’я, іноді друзі набагато важливіше, ніж щось спільне, якісь глобальні цінності, наприклад, цінність миру, цінність прав особистості у міжнародному масштабі тощо. Кожна людина повинна розуміти, що закликати до якихось цінностей і відстоювати якісь загальні життєві принципи іноді набагато простіше, ніж просто взяти і навідатися до своїх старих батьків. У першому випадку вам нічого не потрібно, крім того, щоб вміти просторікувати, у другому ж випадку потрібно виділити час, кошти на поїздку, зрештою, потрібно дійсно забути про свої особисті справи і інтереси, приділивши свій час тому, кому він потрібний. Дивно гати за людьми, які не можуть влаштувати своє життя, вирішити домашні проблеми або проблеми з близькими людьми, але при цьому прагнуть навчити когось жити, вирішувати глобальні конфлікти або навіть намагаються критикувати політиків. Необхідно почати з себе, вирішити свої проблема, лише потім людина отримує моральне право щось вимагати.Дуже мудре прислів’я, яка вперше з’явилося в Англії, «милосердя починається у себе вдома» викликає у мене велику повагу. Я думаю, що кожна людина повинна прагнути до вирішення насамперед своїх власних проблем, а не до видачі необдуманих порад та критики оточуючим. Критикувати набагато простіше, ніж зробити, тому необхідно краще вирішувати власні проблеми. Я переконаний, що це мудре прислів’я прижилася б і в Україні, оскільки і тут багато людей з невлаштованим життям намагаються когось постійно критикувати.
Мені дуже подобається професія ветеринарного лікаря, тому що я люблю тварин. В майбутньому я виберу саме цю спеціальність. Основна спрямованість професії ветеринара — лікування тварин, проте разом з цим у сферу діяльності входить і боротьба з антропозоонозами — захворюваннями тварин, які межують з людськими недугами. У сільському господарстві фахівець такого профілю запобігає порушення у застосуванні різних хімічних речовин, які, потрапляючи в їжу тварин, можуть накопичуватися і в кінцевому підсумку стати джерелом забруднення продуктів харчування.
Професія ветеринара має дуже довгу історію. На перших етапах таке увага до здоров’я тварин лежало в основі особистісного підходу селян до худоби, проте з часом гуманність, об’єднавшись з медициною, вилилася в нову, досить популярну у всьому світі, матеріально прибуткову і актуальну професію ветеринара.
Оскільки тварини дуже важливі для людей, справжній ветеринар повинен досконально ознайомитися з ветеринарним статутом, а також бути хорошим фахівців у сфері мікробіології та виробництві тваринницької продукції. Для проведення якісної санітарної експертизи кожен ветеринар повинен бути знайомий з її методикою.
Ця професія має і недоліки. Недоліки професії ветеринара в основному виражені ненормованим робочим днем і нерівномірною завантаженістю, особливо під час міжсезоння. Практикуються також приватні відрядження різної тривалості. Поряд з цим негативною стороною також є безпосередній контакт з хворими тваринами. Травми (укуси і навіть переломи) – у ветеринарів явище часте. Це небезпечна робота. До того ж ветлікарі постійно контактують з інфекціями, в тому числі смертельними для людини, наприклад, сказом або чумку. На особливий ризик йдуть фахівці, що працюють у науково-дослідних організаціях і на станціях санітарно-ветеринарного контролю: періодично виникають захворювання, які, здавалося б, людство давно перемогло (сибірська виразка) та абсолютно нові інфекції (пташиний грип).
Ще одна «небезпека» – постійно змінюються законодавство. Кілька років назад по Москві пройшла хвиля скандалів, пов’язана із забороною одного популярного в ветеринарії знеболюючого засобу. Багато ветеринари йшли на ризик і продовжували застосовувати препарат при операціях, так як боялися, що тварини можуть не витримати больового шоку і померти прямо на операційному столі. Але саме тому я і хочу отримати цю професію, щоб допомагати тваринам і їх господарям.