Одного разу в середині літа ми з бабусею гуляли лісом і зупинилися на лісовій галявині. Бабуся втомилася, тому підстелила собі хустинку та сіла відпочивати. А я оглядав галявину. Спочатку мені здалося, що там лише трава та дерева. Було дуже нудно. Але потім я помітив дятла, який «працював» на одному з дерев. У дятла було чорно-біле оперення та червоний чубчик на голові. Він стукав по дереву дзьобом з такою силою, що мені стало його шкода. Адже йому щодня доводилося добувати собі їжу, у прямому значенні «б’ючись головою об стіну». Тільки в лісі були дерева, а не стіни. Я нахилився до землі, аби знайти для дятла черв’ячка та підсунути йому на наступному дереві.
У кожного є своя мрія, адже, як було сказано колись одним мудрецем, якщо у людини є незбагненна мета, до якої він прагне, то саме завдяки цьому він і відчуває себе живим. І це дійсно так, адже ми живемо своїми мріями і бажаємо, щоб вони збулися, а коли це відбувається, то у нас з'являються нові задуми. Тому мрію можна сміливо порівняти з квитком у майбутнє і кожен, звичайно ж, хоче скористатися ним.
Хтось бажає стати актрисою, хтось співачкою, спортсменом або балериною. У мене, як, втім, і у всіх людей теж є власна мета. І я завжди думаю про неї з завмиранням душі. Безумовно, вона не одна.
Одного разу в середині літа ми з бабусею гуляли лісом і зупинилися на лісовій галявині. Бабуся втомилася, тому підстелила собі хустинку та сіла відпочивати. А я оглядав галявину. Спочатку мені здалося, що там лише трава та дерева. Було дуже нудно. Але потім я помітив дятла, який «працював» на одному з дерев. У дятла було чорно-біле оперення та червоний чубчик на голові. Він стукав по дереву дзьобом з такою силою, що мені стало його шкода. Адже йому щодня доводилося добувати собі їжу, у прямому значенні «б’ючись головою об стіну». Тільки в лісі були дерева, а не стіни. Я нахилився до землі, аби знайти для дятла черв’ячка та підсунути йому на наступному дереві.
Объяснение:
Добавь что-то от себя
Объяснение:
У кожного є своя мрія, адже, як було сказано колись одним мудрецем, якщо у людини є незбагненна мета, до якої він прагне, то саме завдяки цьому він і відчуває себе живим. І це дійсно так, адже ми живемо своїми мріями і бажаємо, щоб вони збулися, а коли це відбувається, то у нас з'являються нові задуми. Тому мрію можна сміливо порівняти з квитком у майбутнє і кожен, звичайно ж, хоче скористатися ним.
Хтось бажає стати актрисою, хтось співачкою, спортсменом або балериною. У мене, як, втім, і у всіх людей теж є власна мета. І я завжди думаю про неї з завмиранням душі. Безумовно, вона не одна.