Будь ласка до іть хто може зробіть синтаксичний розбір реченнь: 1.Верби дрімали, заглядаючи у воду, ніби в дзеркало.
2.З-за дерев, навислих над водою, виплив човен.
3.На Володимирський гірці, в КиєвіБ над Дніпром граються мирно діти.
4.І Одарка Яківна, як мати стала більше дбать про молоду.
за цією схемою:

що вечора

чим-би то

без перестанку

казна-при кому

Севастополь

Певністю

Страйком

Стаєнь

волиньський

навмисне

галуззя

пригірок

де-інде

яєчня

тратьте

жаданий

заїка

трясця

положення

Галичина

дит-ясла

хворостняк

Василева

Поздовжній

Чилі

Башкир

Вітамін

П'ятеро

нізвідкіля

кипяток

марево

рюкзак

всюдихід

промені

запічок

бурячиння

міні-футбол

конуса

тістечко

аніскільки

асфальта

траєкторія

важко-атлет

мавпячий

козеріг

стерати

трьох

увертюра

навскоси

немов- би то

голланський

нічий

попід віконню

численний

умисний

згаслий

військомат

кігті

празький

блаженний

студенцький

Кужченко

Торішній

Нижчий

ллється

бряжчати

театр-студія

киприот

навпаки

до ладу

незчутися

мнесся

на бігу

чимдуж

білосніжно

без відома

святкуїмо

коротший

до речі

замерзлі

аби який

де в кого

закона

попереду

радекуліт

пів абрикоса

скипидар

Маланчин

товстелезний

цвірінкати

будка

гравюра

призидія

манікюр

інтерв'ю

Перун

ні до чого

кучерявий

жень-шень

лікарь

роз”єднати

тьмяний

ларьок

дзвякнути

у книзьці

роздоріж

кювет

напередодні

пшеничьний

стань

скнара

громадський

молодецство

сердешний

затишшя

пестливий

неволити

мудрісттю

стежечка

гіганські

боримося

електронний

тільки-но

нелегкий

в”їзжений

будь ласка

з-поза

запрограмований

у стократ

п”ятьсот

левиний

опрацьований

межирічя

передовсім

бджоляром

прозаїчний

незвіданність

туристський

з дня-на-день

споконвіку

зжати

жовтодзьобий

світлозелений

невичерпний

їжджу

монастир

ткатство

випускний

сонячник

гачечок

мармур

коровай

варязький

яхт-клуб

трудодень

півобличчя

піщаний

кріпаччина

пів-яблука

ворожий

пісний

прем”єр-міністр

глухо-німий

блок-схема

тревога

знісся

декада

шалений

Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує люде . Ця квітка дуже не звичайна ті