Будь ласка до ть! Написати складений план обзацу від 1 до 11 , і невеликий переказ. Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Зробивши необережний рух, він штовхнув стіл, і з нього впало щось важке. Найда нахилився й намацав на підлозі велику проскуру.
Роздивляючись так дивно знайдену проскуру, монах помітив, що внизу на ній щось написано. Підійшовши ближче до лампади, що жевріла біля ікони, він почав: " О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана правобережного українського".
Слова ці примусили Найду здриґнутися всім тілом. Це що - глум чи фатальне пророцтво? Кому відомо про його козацьке минуле? Хто зробив на проскурі цей дивний напис?
Непомітно для самого себе Найда відчувши голод, відкусив добрий кусень проскури. Нараз він відчув у роті щось неїстівне...
Найда витяг з рота м'якушку і помітив у ній клаптик паперу. Тремтячийми від хвилювання руками підніс його до лампадки. Папірець був списаний дрібними літерами. Записка була розірвана. Найда хутко зняв з ланцюжка лампадку, поставив її на столі й почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який вже був у нього. Тепер записка набрала такого вигляду: "Року Божого 1750 я закопав скарб. Ціле життя збирав гроші, щоб прислужитися відчизні моїй.Зібрав червінців два казани, діамантів казан. Тому кому належить визволити наш край з неволв, тому відкриваю тажмницю, на того сподіваються. Доїдеш до річки Саксаганки, поверни коня і поїдь лівим берегом угору проти течії. Наступного дня надвечір побачивши високу кручу, а на вершині її великий сірий камень, подібний до голови вепра. Сядь на той камінь, ніби на праве вухо, й побачиш гай, а в гаю розчахнутий дуб. Одну його половину розбила блискавка, друга росте. Пройди під похилою стороною, відлічи сто кроків уперед, там, під землею на півсписа лежить камінь. Стань на тому місті у день Святих Петра й Павла і відлічи на схід сонця сімдесят три кроки ".
Найда склав записку й сховав на грудях. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Він відчував, як за спиною в нього виростають могутні крила.
Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти чотки й піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсагнувся... Замість чоток на ложі лежали спис і кулі.
Кожна пора року має свої характерні особливості: колір, аромат, настрій. І якось виходить, що осінь завжди найяскравіша та найбільш насичена. Скільки різнокольорових барв її характеризує! Перші осінні дні завжди наповнені яскравими жовтогарячими сонячними променями, змішаними з прохолодним вітром та рідкісним дощем.
А після перших холодних днів завжди приходить довгоочікуване «бабине літо». Сонце світить дійсно по-літньому, зігріваючи все навколо. Діти прагнуть більше часу проводити на вулиці, ніби літо зглянулося і повернулося ще на кілька днів. В цей час повітря просочене теплом. Але до вечора завжди стає помітно холодніше. Серед ще соковитої зелені з’являються перші осінні прикраси — жовте та червоне листя. Ще трохи й воно дружно вляжеться на землю, покриваючи строкатим килимом доріжки та газони.
Бабине літо — це своєрідна межа між літнім і осіннім сезонами. Все ще навколо наповнене життям, але живе в очікуванні холодів, гріючись в останніх променях яскравого сонечка.
Потім пташки починають збиратися у великі зграї, готуватися до дальнього перельоту на південь. Кілька днів можна чути їхнє дружне щебетання на деревах, а потім все раптом стихне до наступної весни.
Отже, барви осені мають різні кольори — як теплі, так і холодні.
ось
Объяснение:
Сюжет «Хатина дядька Тома» Негр Том – раб джентльмена Шелбі зі штату Кентуккі. Після програшів на біржі Шелбі погоджується віддати Тома і хлопчика Гаррі работоргівцям Гейли. Підслухавши розмову Шелбі і Гейли, мати Гарі невільниця Еліза попереджає Тома і здійснює втечу з сином. Їй вдається переправитися по крижинах через річку Огайо, фермери на іншому березі відводять її до аболіціоністів, що переправляють людей до Канади. Її чоловік, мулат Джордж Гарріс, доведений до відчаю зверненням свого господаря, теж здійснює втечу, пересуваючись під видом іспанського джентльмена. Джордж возз’єднується з Елізою. Збіглі раби дають збройну відсіч загону мисливців за людьми. Джорджу і його родині вдається досягти Канади. Незважаючи на попередження Елізи, негр Том, дуже набожна сумлінна роботяща людина, вирішує скоритися волі Божої і не підводити свого господаря. Гейли приєднує його до партії рабів, які відправляються пароплавом по річці на Південь. В дорозі Том рятує дівчинку, що впала за борт, по імені Евангелина Сен-Клер, дочку багатого й знатного новоорлеанця Огюстена Сен-Клера, який погоджується викупити Тома у Гейлі. Том стає кучером в будинку Сен-Клера. Минає два роки. Єва помирає від сухот, Сен-Клер отримує смертельне поранення під час бійки в барі. Вдова Сен-Клера Марі після смерті чоловіка розпродає всіх рабів з аукціону. Тома купує рабовласник з Півдня Саймон Легрі – жорстокий, деспотичний чоловік. На своїй плантації він вичавлює з рабів все можливе, б’є й принижує їх. Том дорого йому обійшовся, і Легрі планує зробити з нього наглядача, такого ж кровожерливого, як і його собаки, якими він труїть провинившихся. Але дядько Том вірний своїм принципам. Він не тільки не погоджується на цю «посаду», але і приносить у життя зовсім зневірених людей радість і добро, наскільки це можливо під невсипущим поглядом нелюдських наглядачів. Невільниця Кассі пропонує Тому вбити Легрі, захопити його гроші і втекти, але Том відмовляється. Кассі вчиняє демонстративну втечу з молодою невільницею Еммелін, після чого жінки ховаються на горищі будинку Легрі. Розлючений безуспішними пошуками і непокорою Тома, Легрі і його наглядачі негри Сембо і Квімбі б’ють Тома до напівсмерті і кидають вмирати в хатині, де його знаходить молодий Джордж Шелбі, який прибув за Томом. Джорджу вдається застати Тома лише в останні хвилини його життя. Джордж ховає Тома. Кассі в помсту кілька разів показується у вигляді привида Легрі, той не витримує, пускається в запій і вмирає. На борту пароплава Джордж зустрічає Кассі з Еммелін і сестру Джорджа Гарріса, що стала мадам де Ту. Герої знаходять Гарріса в Канаді, Кассі впізнає в Елізі свою дочку, продану в рабство. На гроші сестри Джордж отримує освіту і їде з сім’єю, тещею і сестрою в Ліберію. Джордж Шелбі дає вільну всім своїм рабам, а хатину Тома залишає як символ колишнього і застарілого. SKIP
Джерело: https://dovidka.biz.ua/hatina-dyadka-toma-perekaz/