Людська природа багата звуками, які є не тільки виразом різних почуттів і бажань, але і провідниками існуючого в природі тяжіння до ритму, краси. Співають прекрасно птиці, але і комахи видають іноді не менш красиві звуки. Однак виразність, яка властива звуковому життю відносно до людської природи, ніде не перетворює звуки в мову, що притаманне тільки людині. Основна ж властивість мови у людини полягає в тому, що вона тонко пов’язана з роботою думки.
Тепер уже ніхто не ототожнює, як робили в 1-й половині XIX століття, думку зі словом, але розвиток мови (її морфології та синтаксису), дійсно, визначається тією функцією мови, якою вона повинна виражати нашу думку. Чим багатша думка, тим більше слів потрібно для її вираження, тим складніше побудова промови. Дитина має всі задатки до вираження звуків мови. Тут ми теж маємо справу з якісним стрибком у розвитку, адже, якщо майже вся людська природа користується здатністю видавати звуки, то ніде така здатність не веде до виникнення мови. Тільки людина володіє мовою – і не як папуга, який може видавати навіть окремі фрази, але завжди одні й ті ж, а як живий володар мови.
Ніхто досі не дав вичерпного вирішення проблеми виникнення мови, бо поява мови не може бути пояснена в порядку еволюції. Якщо ж іноді вчені хочуть звести появу і розвиток мови до дії соціального середовища, то і у тварин є соціальне життя, є певні кошти до спілкування, аналогічні нашій мові, але немає самої мови. Тут у наявності дійсний стрибок, тобто і тут є підстави наполягати на тому, що людство, як таке, все ж не розвинулося еволюційним шляхом з природи до людини. З ним була якась інша ситуація.
Людвіг Фейєрбах відзначав, що зокрема людина, як щось відособлене, не містить в собі людської сутності ні в істоті моральної, ні в мислячій. Людська сутність проявляється лише в спілкуванні. Людина спілкується завжди, навіть залишаючись наодинці; думка – це спілкування із собою, внутрішній діалог. Спілкування, або обмін інформацією – база людської цивілізації, її суть, головна і єдина творча сила. Періоди еволюції людства однозначно співвідносяться з етапами розвитку і вдосконалення форм, методів і засобів збору, зберігання, обробки і передачі інформації. Аналіз інформації лежить в основі науки, яка визначає технічний розвиток, що, в свою чергу, забезпечує виробничі і соціальні відносини. Отже, розвиток суспільної свідомості, науки, продуктивних сил і громадських інститутів в значній мірі забезпечується еволюцією інформаційних технологій. Інформаційний же зв’язок між людьми, виражений в слові, базується саме на мові.
- Сергію, привіт!
- Привіт, Олеже!
- Як в тебе справи? Ми вже давно не бачились після твого випуску.
- Так, декілька місяців як минуло. Тепер я студент першого курсу, до того ж отримав бюджетне місце і стипендію.
- Справді? Я тебе вітаю. А до якого вузу вступив?
- Національний авіаційний університет, тут є безліч напрямків.
- І що ти обрав? Яку спеціальність?
- Комп’ютерна інженерія. Навчання на бакалавра триватиме чотири роки.
- Звучить непогано. Я чув, що зараз комп’ютерні технології стрімко розвиваються, тому ця професія досить перспективна.
- Мабуть, що так. Але поки не маю ніяких конкретних планів на майбутнє.
- Тільки перший курс, потім знайдеш роботу. Гарні спеціалісти завжди потрібні.
- Твоя правда. А ти як? Чим зараз займаєшся?
- Поки що працюю з татом, допомагаю йому в автосервісі та збираю гроші на коледж.
- Плануєш вступати?
- Так, сподіваюсь, що наступного року вийде. Мені зараз подобається режисура, хочу спробувати себе в цьому. До того ж батьки не проти.
- Супер, якщо є підтримка, то все вийде. Успіхів тобі.
- Дякую, тобі також. Мені вже треба бігти, тому бувай!
- Бувай, Олеже!
Людська природа багата звуками, які є не тільки виразом різних почуттів і бажань, але і провідниками існуючого в природі тяжіння до ритму, краси. Співають прекрасно птиці, але і комахи видають іноді не менш красиві звуки. Однак виразність, яка властива звуковому життю відносно до людської природи, ніде не перетворює звуки в мову, що притаманне тільки людині. Основна ж властивість мови у людини полягає в тому, що вона тонко пов’язана з роботою думки.
Тепер уже ніхто не ототожнює, як робили в 1-й половині XIX століття, думку зі словом, але розвиток мови (її морфології та синтаксису), дійсно, визначається тією функцією мови, якою вона повинна виражати нашу думку. Чим багатша думка, тим більше слів потрібно для її вираження, тим складніше побудова промови. Дитина має всі задатки до вираження звуків мови. Тут ми теж маємо справу з якісним стрибком у розвитку, адже, якщо майже вся людська природа користується здатністю видавати звуки, то ніде така здатність не веде до виникнення мови. Тільки людина володіє мовою – і не як папуга, який може видавати навіть окремі фрази, але завжди одні й ті ж, а як живий володар мови.
Ніхто досі не дав вичерпного вирішення проблеми виникнення мови, бо поява мови не може бути пояснена в порядку еволюції. Якщо ж іноді вчені хочуть звести появу і розвиток мови до дії соціального середовища, то і у тварин є соціальне життя, є певні кошти до спілкування, аналогічні нашій мові, але немає самої мови. Тут у наявності дійсний стрибок, тобто і тут є підстави наполягати на тому, що людство, як таке, все ж не розвинулося еволюційним шляхом з природи до людини. З ним була якась інша ситуація.
Людвіг Фейєрбах відзначав, що зокрема людина, як щось відособлене, не містить в собі людської сутності ні в істоті моральної, ні в мислячій. Людська сутність проявляється лише в спілкуванні. Людина спілкується завжди, навіть залишаючись наодинці; думка – це спілкування із собою, внутрішній діалог. Спілкування, або обмін інформацією – база людської цивілізації, її суть, головна і єдина творча сила. Періоди еволюції людства однозначно співвідносяться з етапами розвитку і вдосконалення форм, методів і засобів збору, зберігання, обробки і передачі інформації. Аналіз інформації лежить в основі науки, яка визначає технічний розвиток, що, в свою чергу, забезпечує виробничі і соціальні відносини. Отже, розвиток суспільної свідомості, науки, продуктивних сил і громадських інститутів в значній мірі забезпечується еволюцією інформаційних технологій. Інформаційний же зв’язок між людьми, виражений в слові, базується саме на мові.