Спрощення в групах приголосних Вимовляючи слова, потрібно уникати збігу голосних і приголосних. Якщо в словахвиникає збіг приголосних, для полегшення вимови застосовують спрощення у групах приголосних. У групах -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн-, -стн-, -стл- випадає середній приголосний (д, к, т): Тиждень — тижневий, проїзд — проїзний, брязкіт — брязнути, блиск — блиснути, користь — корисний, щастя — щасливий. Спрощення відбувається і у вимові, і на письмі. Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастли¬вий, хворостняк, шістнадцять; прикметники від іменників іншомовного походження {баластний, контрастний та інші). У словах агентство, альпіністський, гігантський, диригентський, президентський, студентський, туристський спрощення відбувається лише у вимові. 1. Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у яких відбувається спрощення. 1. Бережи честь змолоду. 2. Проїзд вантажного транспорту цією вулицею заборонено. 3. Добра вість піднімає, а погана — в землю вганяє. 4. Радості багато, зате толку мало. 5. Виїзд сплануєш — часу не змарнуєш. 2. З утвореними словами складіть словосполучення. 1. Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення. З трьома словами складіть речення. 2. Запишіть ці речення. Поясніть орфограму «Спрощення в групах приголосних». Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви. 1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щаслива дорога. 2. Хата без господині — день без со..нця. 3. По парі пізнати, чим сер..це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корисна. 5. Краще піз..но, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там пісний борщ. Народна творчість Випишіть слова з орфограмами «Ненаголопіені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних». Жаліслива жаба Край берега під пнем, Замаскувавшись куширем, Ловила жаба мух. Одну таки спіймала. Глипнула: «Мало, — каже, — мало. Якби це птах який тут приземливсь — Дивись, Якраз би на вечерю й стало». Лелека ніби чув, спустивсь. Як Жаба вгледіла — отетеріла. (Зеленою була — ще більш позеленіла). Під воду шмиг! Ну подругам казать: «Оце Лелеку з'їсти я хотіла, Та, бачу, так злякавсь — я й ла: Нащо сердешну пташку зобижать!..»
Скласти діалог-обмін думками та враженнями від телепередач, присвячених вивченню та збереженню пам'яток історії та культури можна так: - Привіт, Оксанко! Чи дивилась ти вчора телепередачу на першому каналі, яку радила нам вчителька? - Привіт, Грицю. Дивилась. Це дуже пізнавальна телепередача, у якій торкаються важливих тем національного значення. - Я також дивився. Тема, дійсно, актуальна. - Наразі дуже важливо зупинити знищення та руйнування пам’яток історії та культури. Проте, на жаль, більшість людей не усвідомлюють важливість цієї проблеми. - Я згоден. Україна багата культурною спадщиною, у якій відбилася її складна історія. - Так, кожен пам’ятник, меморіальна дошка, архітектурна споруда символізують певну подію, яка відбулась у попередню епоху. Але чого серед населення більшість цього не усвідомлює? - Я вважаю, що проблема вандалізму, як було сказано у телепередачі, постає через деморалізацію населення та недостатню освіченість. - Мабуть, це так. Але ж щодня у школі нам наголошують на тому, що пам’ятки культури та історії – це цінний скарб. Невже навіть після уроків у школі люди цього не починають усвідомлювати? - Я думаю, велику роль тут грає і держава. Якби навіть на телебаченні проводилась активна робота з охорони національної культурної спадщини, то і проблем було б менше. - Ти маєш на увазі, що телебачення має популяризувати захист національного надбання? - Так, як-от, наприклад, та телепередача, яку ми дивились вчора. - Мабуть, прийняття таких заходів навіть на телебаченні сприятиме збереженню культурного та історичного надбання нашого народу. - Я вважаю, що окрім цього зменшиться кількість фактів знищення або пошкодження культурних та історичних об'єктів. - Дуже важливо виховувати сучасне покоління у дусі гуманізму та поваги до історичної та культурної спадщини нашого народу. Дякую за приємну співбесіду. - І тобі дякую!
Вимовляючи слова, потрібно уникати збігу голосних і приголосних. Якщо в словахвиникає збіг приголосних, для полегшення вимови застосовують спрощення у групах приголосних.
У групах -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн-, -стн-, -стл- випадає середній приголосний (д, к, т):
Тиждень — тижневий, проїзд — проїзний, брязкіт — брязнути, блиск — блиснути, користь — корисний, щастя — щасливий.
Спрощення відбувається і у вимові, і на письмі.
Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастли¬вий, хворостняк, шістнадцять; прикметники від іменників іншомовного походження {баластний, контрастний та інші).
У словах агентство, альпіністський, гігантський, диригентський, президентський, студентський, туристський спрощення відбувається лише у вимові.
1. Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у
яких відбувається спрощення.
1. Бережи честь змолоду. 2. Проїзд вантажного транспорту цією вулицею заборонено. 3. Добра вість піднімає, а погана — в землю вганяє. 4. Радості багато, зате толку мало. 5. Виїзд сплануєш — часу не змарнуєш.
2. З утвореними словами складіть словосполучення.
1. Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення.
З трьома словами складіть речення.
2. Запишіть ці речення. Поясніть орфограму «Спрощення в
групах приголосних».
Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви.
1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щаслива дорога. 2. Хата без господині — день без со..нця. 3. По парі пізнати, чим сер..це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корисна. 5. Краще піз..но, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там пісний борщ.
Народна творчість
Випишіть слова з орфограмами «Ненаголопіені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних».
Жаліслива жаба
Край берега під пнем,
Замаскувавшись куширем,
Ловила жаба мух. Одну таки спіймала.
Глипнула: «Мало, — каже, — мало.
Якби це птах який тут приземливсь —
Дивись,
Якраз би на вечерю й стало».
Лелека ніби чув, спустивсь.
Як Жаба вгледіла — отетеріла.
(Зеленою була — ще більш позеленіла).
Під воду шмиг! Ну подругам казать:
«Оце Лелеку з'їсти я хотіла,
Та, бачу, так злякавсь — я й ла:
Нащо сердешну пташку зобижать!..»
- Привіт, Оксанко! Чи дивилась ти вчора телепередачу на першому каналі, яку радила нам вчителька?
- Привіт, Грицю. Дивилась. Це дуже пізнавальна телепередача, у якій торкаються важливих тем національного значення.
- Я також дивився. Тема, дійсно, актуальна.
- Наразі дуже важливо зупинити знищення та руйнування пам’яток історії та культури. Проте, на жаль, більшість людей не усвідомлюють важливість цієї проблеми.
- Я згоден. Україна багата культурною спадщиною, у якій відбилася її складна історія.
- Так, кожен пам’ятник, меморіальна дошка, архітектурна споруда символізують певну подію, яка відбулась у попередню епоху. Але чого серед населення більшість цього не усвідомлює?
- Я вважаю, що проблема вандалізму, як було сказано у телепередачі, постає через деморалізацію населення та недостатню освіченість.
- Мабуть, це так. Але ж щодня у школі нам наголошують на тому, що пам’ятки культури та історії – це цінний скарб. Невже навіть після уроків у школі люди цього не починають усвідомлювати?
- Я думаю, велику роль тут грає і держава. Якби навіть на телебаченні проводилась активна робота з охорони національної культурної спадщини, то і проблем було б менше.
- Ти маєш на увазі, що телебачення має популяризувати захист національного надбання?
- Так, як-от, наприклад, та телепередача, яку ми дивились вчора.
- Мабуть, прийняття таких заходів навіть на телебаченні сприятиме збереженню культурного та історичного надбання нашого народу.
- Я вважаю, що окрім цього зменшиться кількість фактів знищення або пошкодження культурних та історичних об'єктів.
- Дуже важливо виховувати сучасне покоління у дусі гуманізму та поваги до історичної та культурної спадщини нашого народу. Дякую за приємну співбесіду.
- І тобі дякую!