У блискучих весняних калюжах, наче в дзеркалі, відбивається яскраве блакитне небо і білі-білі купчасті хмари — вісники весни. Пригріває по-весняномутепле, ласкаве сонечко, тане сніг. Там, де він уже розтанув, із землі пробивається до сонця перша зелена травичка. На деревах лопаються бруньки, з них зацікавлено виглядають перші зелені листочки. Все росте, тягнеться до ласкавого, теплого сонечка. Але є такі квіти, що з'являються першими. Це проліски та підсніжники. Декотрі вважають, що це назви однієї й тієї самої квітки. Але це не так. Підсніжники мають білі пелюстки інколи з тоненькими чорненькими смужечками. Вони пробивають собі дорогу до сонця крізь шар снігу, коли він ще не розтанув зовсім, а став темним, рихлим. Тому й називаються ці квітки підсніжниками. А проліски мають ясно-голубий, веселий колір. Вони ростуть трошки пізніше, коли сніг вже зовсім розтанув. Острівки пролісків на землі схожі на клаптики неба.