1. Марічка поїде на море, і Петро купить новий велосипед, якщо будуть гарно поводитися. 2. Коли прийде літо, я поїду на море, але не надовго. 3. Дощ йшов усю ніч, так що зранку було так вокго, що треба було одягати чоботи, та було дуже волого. 4. Щоб довіряти людям - треба їх добре знати, і проводити з ними багато часу. 5. Я прислухався: у лісі було дуже тихо, бо перед цим пролунав гучний вистріл. 6. Я люблю ходити в ліс тоді, коли дерева зелніють та хвилюються зеленими хвилями; коли навколо стає спокій, який проникає у твою душу.
Уся родина знаходиться в очікуванні свята, і всі сподіваються на веселий настрій, якщо навіть не буде подарунків. Коли ще вчора ввечері мама за гостей, я вже допомагав готувати різні страви, але не втримався від смачних ласощів. Я також допомагав прибирати у квартирі, так що гості будуть почувати себе комфортно, та мама була дуже рада моїй до Я дуже люблю таке очікування свята - хочеться посміхатися всім навіть без приводу, і зігрівати посмішкою інших. Постукали у двері: ще на порозі гості одразу ж почали всіх обіймати, бо давно не зустрічалися. Багато історій вони розповіли нам про життя, буття, свої пригоди, зустрічі, сподівання та нещастя; а я все нижче схилявся до рук матусі, яка рада святу і гостям.
2. Коли прийде літо, я поїду на море, але не надовго.
3. Дощ йшов усю ніч, так що зранку було так вокго, що треба було одягати чоботи, та було дуже волого.
4. Щоб довіряти людям - треба їх добре знати, і проводити з ними багато часу.
5. Я прислухався: у лісі було дуже тихо, бо перед цим пролунав гучний вистріл.
6. Я люблю ходити в ліс тоді, коли дерева зелніють та хвилюються зеленими хвилями; коли навколо стає спокій, який проникає у твою душу.
Уся родина знаходиться в очікуванні свята, і всі сподіваються на веселий настрій, якщо навіть не буде подарунків. Коли ще вчора ввечері мама за гостей, я вже допомагав готувати різні страви, але не втримався від смачних ласощів. Я також допомагав прибирати у квартирі, так що гості будуть почувати себе комфортно, та мама була дуже рада моїй до Я дуже люблю таке очікування свята - хочеться посміхатися всім навіть без приводу, і зігрівати посмішкою інших. Постукали у двері: ще на порозі гості одразу ж почали всіх обіймати, бо давно не зустрічалися. Багато історій вони розповіли нам про життя, буття, свої пригоди, зустрічі, сподівання та нещастя; а я все нижче схилявся до рук матусі, яка рада святу і гостям.