Будова слова 457 1. Прочитайте текст. Визначте його стиль мовлення. Доведіть, що в тексті
подано опис предмета, а не розповідь про нього.
•Я тримаю в руках новенький олівець. Він виблискує на сонці
своїми шістьма гранями. Олівець одягнений у жовту сорочку і схо-
жий на сонячний промінчик. На одежині вишито візерунок з яскра-
вих цифр і букви. Я застругую олівець, знімаю з нього дерев'яні
кучерики. З-під них визирає гострий, як голка, носик чорного ко-
льору зі сталевим відблиском. Це — стержень, серцевина невтомного
трудівника. А ще олівець має маленьку гумову шапочку, якою ви-
правлятиме мої помилки.
З таким помічником я залюбки ходитиму до школи.•
II. Простежте, як розгортається думка в тексті. Для цього визначте, який пред-
мет описано в тексті. Що нового ми дізнаємося про цей предмет з кожного на-
ступного речення?
III. Знайдіть використані в описі художні засоби (епітети й порівняння), слова
в переносному значенні.
Гоголь не загубився у столиці. Попрацювавши переписувачем паперів, він кидає службу і поринає у літературну діяльність.
Незважаючи на те, що писав Гоголь російською мовою, зображував він здебільшого у своїх творах побут, вірування і звичаї саме українців. Задумавши „Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, майбутній класик двох літератур звертається по до до матері, просить, щоб вона прислала йому описи українських зви чаїв та національних костюмів, народні легенди та перекази, пісні та казки.
Незабаром з'являється перша частина „Вечорів...”. Вона мала великий успіх. Мудрий і хитруватий хуторянин Рудий Панько розповідає веселі і водночас страшні історії. Героями його оповідей ставали сильні, безстрашні й веселі сільські па рубки і красиві й горді дівчата та їхні батьки, можливо, трішечки грубуваті й простакуваті, але добрі й щедрі. Персонажі живуть чесно, красиво, у їхньому світі добро бере верх над злом, любов — над ненавистю, красиве завжди переважує потворне.
Оскільки ранній Гоголь творив у річиші романтизму, то у сюжетах його „Вечорів...” тісно переплітається реальне з фантастичним, поряд з людьми діють казкові містичні сили. Відьми та чорти намагаються впливати на вчинки людей, втручаються в їхні долі, але частіше людина виявляється сильнішою, і нечистій силі доводиться допомагати персонажам перебороти перешкоди на шляху до кохання і щастя.
Взірцем для наслідування для багатьох українських письменників, наприклад П. Куліша, М. Костомарова, Є. Гребінки, М. Старицького, стала повість М. Гоголя „Тарас Бульба”, у якій він відтворив широку картину національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Як зазначають дослідники творчості письменника, ця повість — пристрасний гімн батьківщині, це геніальна пісня про любов до рідного народу та ненависть до її ворогів.
Головний герой твору втілює в собі кращі риси українського народу. Тарас — людина великої сили волі, захисник знедолених і пригноблених, він відзначається неабияким природним розумом і фізичною силою. Все життя персонажа пов'язане із Запорозькою Січчю, із товариством, його він повністю присвятив справі захисту вітчизни. Такими самими мріяв бачити й синів. Старший син Тараса, Остап, унаслідував кращі риси батька, його силу, міць, патріотизм. А от молодший, Андрій, вродився людиною романтично налаштованою, його душа більше тяжіла не до битв, а до тихих радощів кохання. Він був сміливий і відчайдушний, але його душа була відкрита й для інших почуттів. Ця особливість його характеру і стала причиною трагедії. Андрій покохав прекрасну полячку. І ця любов суперечила почуттю обов'язку. Юнак стає на шлях зради, та любов не зробила Андрія щасливим, через неї він втратив совість, товаришів, батьків, батьківщину. і врешті-решт за неї поплатився життям, прийнявши смерть від руки батька.
Повість „Тарас Бульба” була улюбленим твором М. Гоголя. Цінним у ній є не тільки відображення волелюбності й патріотизму українських козаків-запорожців, а й показ сильних і слабких сторін національного характеру.
Своєю творчістю геніальний митець прославив свій народ, його самобутню культуру, розкрив перед читачами духовно багатий його внутрішній світ, поривання до вільного й щасливого життя.
Україна - це країна з багатою історією, тож не дивним є розмаїття як природних, так і рукотворних пам’яток: високі гори і просторі степи, затишні містечка і гучні мегаполіси, суворі твердині і розкішні палаци. Україна - край, де пам’яток стільки, що вистачить не на один рік мандрівок.
Гортаючи сторінки видань, представлених на виставці, ви зможете вирушити у віртуальну мандрівку заповідним світом; зануритись у синяву річок і морок таємничих печер; помилуватися буянням барв; відвідати мальовничі міста України; насолодитися архітектурою нашої країни; зацікавитися історією середньовічних замків; наблизитися до величі святих храмів; познайомитися з величними давньогрецькими містами, місцями козацької слави та славетних подій, які творили долю нашої країни.
У книгах зібрана і структурована інформація про популярні туристичні об’єкти, побачити які приїздять туристи з усієї країни і з-за кордону. Описані й маловідомі пам’ятки, що незаслужено перебувають у тіні загальної уваги.
На виставці представлені також ресурси медіафонду Орхуського центру - це чудові, захоплюючі відеофільми, що розповідають про архітектуру, історію та сучасне життя дерев’яних храмів та середньовічних замків Закарпаття.
Тож серед сотні чудес України для кожного читача знайдеться своє, що вразить уяву і навіть стане метою нової подорожі.
Объяснение: