Буду всьма благодарен)
5. Виділіть речення з відокремленим неузгодженим озна- ченням. a) Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах). б) Hе лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в'юни допливали мало не до ніг Марка (А. Колісниченко). в) Темна ніч, напоєна степовими пахощами, проплива- ла над Асканією (О. Гончар). г) Юрій Яновський обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно всміхається (Петро Панч). високий, ставний, з вольовим 6. Укажіть речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення. a) Осяяний сонцем, перед нами розкривався зовсім новий світ (0. Довженко). б) Яків, з розстебнутим коміром сорочки, лежав на траві й дивився в небо (А. Шиян ). в) Над головами плавали рожеві хмарки, схожі на медуз (Петро Панч). г) Вона почула, нарешті, його голос, невиразний і да- лекий (А. Шиян). 7. Виділіть речення, у якому відокремлене означення ві- дірване від означуваного слова іншими словами. a) Хата стояла на горі чиста, біла, весела (1. Нечуй-Левицький). б) Уражений небаченим видовищем, хірург прикипів до місця (О. Довженко). в) Артилеристи збилися до купи, збентежені й злі (0. Довженко). г) Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо (М. Рильський).
8. Укажіть речення з відокремленою прикладкою. a) Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою. луг (В. Козаченко). б) Виснажкені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку (О. Довженко). в) Голубу сорочку в перехваті підперезано матер'яним поясом з китицями (А. Шиян). г) ГОксану, мою зорю, мою добру волю, що день Божий умивали (Т. Шевченко). 9. Виділіть речення з відокремленим додатком. a) Польова билиня, вона не призвичаєна до густої садо- вої тіні (Панас Мирний). б) Hiкого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський ). в) I от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої (О. Гончар). г) Гей буву січі старий козак, на прізвище Чалий (Народна творчість). 10. Укажіть речення з відокремленою обставиною. a) Одне лише мав на меті-знайти іуду (Ю. Покальчук). б) Hіколи не байдужий, я оплакував згублену волю мого народу (О. Довженко). в) Томилася вільха, безсило опустивши крила (М. Хвильовий). г) Годі вже панам сидіти згорнувши руки (1. Нечуй-Левицький).
- привіт оленко!
- як же я за тобою скучила, мій юний друже! ну хутчіш розповідайте, як тобі живеться тут у Каневі?
- та нічого так. навчаюсь, тут гарна освіта, також обожнюю проводити час з моїми друзями, канів має багато стадіонів, парків в яких завжди можна провести гарно час. але найбільше нам з друзями подобається сидіти у кафе "арлекіно", там постійно затишно, неначе вдома. до речі, якщо ми вже побачитись, то, можливо, сходимо до того кафе, посидимо і ти мені розкажеш що у тебе нового.
- та з радістю! романе, в мене все добре, у моєму рідному місті також є багато парків, різних закладів в яких також можна чудово провести час. також у моєму місті є гарний та мальовничий парк, мій найулюбленіший, в якому я постійно граюсь з моєю собакою Вольтом. в тому парку є все необхідне для собачої прогулянки. чуєш, романе, а що то за пам'ятник отам стоїть?
- О, Оленко, то пам'ятник присвячений великій людині, яка відкрила людям очі на світ та вивела їх у світле і вільне майбутнє, це пам'ятник присвячений тарасу шевченку. ходімо, ближще подивимося!
наприклад моя мама, перед тим, як готувати смачний обід, постійно ретельно вимивала руки і переконувала чи є всі індігрієнти для цієї страви. помивши овочі, мати починала готувати.
мати ставить на плиту казанок з водою, додає м'яса, щоб страва була навариста та більш смачною. потім мама закидає почищені та порізані овочі: картоплю, капусту, моркву та цибулю і найголовніший індігрієнт борщу - червоний буряк, щоб страва набула червоного кольору. коли казанок вариться моя мама, для пряності і смаку, додає сіль і перець. моя сім'я обожнює гостре, тому мати кидає багато меленого перцю, якого перед тим сама змолотила у горщику.
коли борщ з готувався, мати подає до столу. обережно наливає пряної страви в тарілочки, посеред тарілочки, в якій вже є страва, вона поливає сметаною, щоб страва набула певної кислинки. до борщу мати подає до столу, чорний хліб та зубчики часнику. накривши стіл, мати починає звати сім'ю до обіду. ситно попоївши всі задоволені після обіду, вся сім'я повертається до буденної роботи. але вже сповнені сил та наснаги після маминого борщу.
всі гості та сусіди гадають, що мати чаклує над борщем, але... кожна господиня чаклує над своєю стравою, давши їй певної пряності та смаку.