Заперечні займенники служать для вираження повного заперечення предмета (ніхто, ніщо),ознаки (ніякий, нічий) або кількості (ніскільки). Вони утворюються від відносних чи питальних займенників за до гою частки ні префіксальним ніхто-хто).Неозначені займенники утворюються від відносних чи питальних займенників префікс-сальним за до часток аби-, де-, будь-, казна-, хтозна- або суфіксальним за до часток -небудь, -сь. Ці займенники вказують на неозначену особу (абихто, будь-хто),предмет (дещо, що-небудь), ознаку (чий-небудь, якийсь), кількість (скільки-небудь). Відмінюються заперечні й неозначені займенники як відносні й питальні, від яких вони утворені.
Ці займенники вказують на неозначену особу (абихто, будь-хто),предмет (дещо, що-небудь), ознаку (чий-небудь, якийсь), кількість (скільки-небудь).
Відмінюються заперечні й неозначені займенники як відносні й питальні, від яких вони утворені.
Як співає весна.
Найвеселіший місяць — травень. На різні голоси славлять весну дрозди,
коноплянки, щиглики. А он здалеку озвалася іволга, десь закувала зозуля. Та найгучніший голос у соловейка. Його чути і в садах, і в гаях, і в парках.
Дрозди прекрасно співають, на зиму відлітають на південь великими зграями.
Коноплянки навесні прилітають рано, у березні — перший половині квітня, в"ють гнізда у чагарниках. Їхня пісня складна й мелодійна.
Щиглики поїдаютьє комах-шкідників, насіння смітних трав. Пісня — дзвінкі трелі. Щигликів часто тримають в клітках.
Іволга лякливий птах, який живе, ховаючись у кронах дерев. Пісня самця іволги нагадує звуки флейти.
Зозулі своїх гнізд не будують і яєць не насиджують. За їх піснями люди рахують, скільки їм залишилося жити.
Соловейко — один з українських народних символів. Людину, яка гарно співає, часто порівнюють з соловейком.
Подробнее - на -
Объяснение: