БЫСТРЕЙ Виконати синтаксичний розбір,утворити ступені порівняння

1.Я чужий у полі голубому.

2.Шляхи проростають дрімучим терпким полином.

Завдання 2.

Виправити помилки:прозора тюль,жвава продаж,кмітливе хлоп я,

гостра біль,далекий путь,зла собака,холодна Сибір,густий

вуаль.

Завдання 4.Визначити розряд.

1.Шевченківський стиль,солов їний спів,Франківські

читання,шевченківські поеми,нічний сон,молочна каша,ніжний

голос,вірний друг,сестрин зошит, південний край.

1 Відокремлення узгоджених означень, виражених дієприкметниковими і прикметниковими зворотами, а також одиничними дієприкметниками і прикметниками, залежить від їхнього місця в реченні щодо іменника, якому вони підпорядковуються, а також інформативного навантаження основного члена відокремленого звороту. 1. Відокремлюються поширені постпозитивні узгоджені означення (дієприкметникові і прикметникові звороти) , близькі за значенням до підрядних означальних речень. Вони містять додаткове повідомлення про предмет, виражений означуваним словом — іменником, характеризують його: «Новий п'ятиповерховий будинокінституту, обкладений білою керамічною плиткою, світлою примарою випливав з туману»

Прочитати в книжці(в чому? Місцевий в), розповісти вчительці(кому? Давальний в), запис на дошці (на чому? Місцевий), малюнок на сторінці(на чому? Місцевий), олівець у руці(у чому? Місцевий В), панцир на черепасі(на кому? на чому? Місцевий в.), дякувати Марійці(кому? чому? Давальний в), стояти на кризі (на кому? на чому? Місцевий в)
Суть відмінювання іменників полягає саме в зміні кінцевих приголосних основ іменників, зарахунок питання та закінчення ми можемо відрізняти до якого відмінка належить слово.