Це терміново даю. Завдання
для І етапу Міжнародного конкурсу
з української мови імені Петра Яцика
1. З’ясуйте значення поданих фразеологізмів:
Видно пана по халявах, п’яте колесо до воза, хоч в око стрельни, передати куті меду, пасти задніх. ( ів)
2. Напишіть окремо, разом, через дефіс слова:
Зо/зла, сам/на/сам, без/вісти, не/до/пари, не/до/ладно, мов/би/то, день/у/день, м’ясо/молочний, суспільно/політичний, всього/на/всього, вище/названий, хіба/що, будь/що/буде, десь/інде, де/інде, у/сто/крат, один/в/один, скажи/но, кінець/кінцем, по/справжньому. ( ів)
3. Перекладіть подані слова українською мовою:
Иллюминация, иммиграция, эмиграция, дистрибьютор, шампиньон, бонна, либретто, Миссисипи, ассорти, мотто, колье, брутто, Цюрих, Лейпциг, Марокко. ( ів)
4. Запишіть прізвища українською мовою:
Рылеев, Анненков, Писарев, Тютчев, Воробьев, Медведев, Кудрявцев, Лесков, Исаев, Алексеев. ( ів)
5. Записати сполучення у формі звертання:
Лікар Тамара Геннадіївна, директор Микола Миколайович, пілот Олег Вікторович, стюардеса Катерина Савівна, поет Василь Симоненко, друг Петро Валерійович, отець Олександр Іванович. ( ів)
6. Скласти сполучення з поданими словами:
Пам’ятник/пам’ятка, адреса/адрес, капля/крапля, позичати/запозичати, експорт/імпорт. ( ів)
7. Скласти речення з такими сполуками:
Напам’ять на пам’ять
назустріч на зустріч
вбік в бік
вдруге в друге ( ів)
8. Записати прислів’я із числівниками. Наприклад: Одна нога тут, а друга там. (Числівники підкреслити).
(5 прислів’їв) ( ів)
9. Скласти вісім рядків поезії про осінь. ( ів)
Максимальна кількість балів – 50.
хрещатик - головна вулиця києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь володимир великий хрестив свою родину. мабуть, саме так виникла назва вулиці. але згідно іншої версії, назва походить від хрещатого яру (місцини, що перехрещена ярами). довжина хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. уздовж лівого боку вулиці простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.
як повноцінна вулиця хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. першим забудовуватись ділянки в районі європейської (кінної) площі. у той час на хрещатик будувались переважно житлові будинки, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої за проектом а. меленського. саме тому вулиця деякий час називалася театральною. до 1869 року головна вулиця києва звалася хрещатицькою, а потім була перейменована в хрещатик.
найтрагічніший час для хрещатика настає в роки великої вітчизняної війни. відразу ж після звільнення києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи, а 1948 році - втілення в життя генерального плану відновлення хрещатика, запропонованого групою відомих архітекторів. згідно із проектом, хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. при забудові вулиці архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. на місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вмалювалися в образ нового хрещатика.
по вихідних і святкових днях вся транспортна частина хрещатику від вулиці бессарабської до майдана незалежності перекривається. вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з хрещатиком буденного дня. і кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися вулицею, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів.
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.