Це затоплене село на Хмельниччині ще називають "українською Атлантидою", адже колись на місці величезного озера жили люди. Зачарований жовто- зеленим світом іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою. Далекі шпилі сизо-блакитні здавалися зубцями застиглих хмар. Цей парк – розкішний подарунок палко закоханого чоловіка своїй обраниці створений заради й на славу цього почуття. Зволожена нічною прохолодою пахла травами наддніпрянська земля (Із журналу). Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові. Підкресліть означення, назвіть б вираження та умови їх відокремлення. Поряд із реченням укажіть просте чи складне воно. Виконайте синтаксичний розбір одного простого речення(на вибір)
очень надо , кому не сложно
Літо. Скільки див воно дарує: подорожі, відпочинок, екскурсії у мальовничі куточки нашої країни. Звісно, кожна дитина чекає літа, бо воно приносить канікули. Три місяці — так багато веселого часу. Скільки різних пригод трапляється, скільки вражень!
Я хочу розповісти про випадок, який стався минулого року на морі. Щоправда, не зі мною.
Героїня мого оповідання — Марічка, десятирічна дівчинка, красива білявка з голубими оченятами.
Одного довгоочікуваного дня дівчинка разом із сім'єю сіла в потяг і помчала-полетіла назустріч морю.
Марічка ніколи раніше не бачила цього синього дива: раптом перед очима постала блакитна далеч, аж до самого обрію. Морська гладінь виблискувала на сонці міріадами іскорок.
— Мамо, яке море безмежне і привітне. Я йду з ним привітаюсь ближче, — впевнено сказала Марічка.
— Обережно, дитино. Воно дійсно гарне, але може бути небезпечне.
— Ну що ти, мамо! Хіба я маленька! — махнула рукою дівчинка і, не слухаючи останніх слів матусі, помчала у воду. Марічка не зрозуміла, чому мама так каже. Вона хлюпалась у водичці, забавлялась, не помічаючи, як відходить все далі від берега. Та ось одна велика піниста хвиля накрила дитину. Мить — і Марічка опинилась під водою. Що було далі — вона не пам'ятає.
Дівчинка розплющила очі — і побачила біля себе переляканих батьків і двох високих чоловіків у рятувальних жилетах. Вони лагідно посміхнулись і сказали:
— Так, море гарне і добре, але обережним бути не завадить.
вам, —ледве промовила Марічка. І, притулившись до мами, заплакала...
Цей твір вражає читача з перших стрічок. Звичайно, тут дуже велика кількість слів, які ми не вживаємо у наш час. Але все ж. Твір має надзвичайно велику кількість опису українських низових клзаків. Також тут чітко описано старовинні романтичні побачення і зраду.
Саме тому мені сподобалася книги українських авторів. І також, я содіваюся, найближчим часом прочитати ще декілька.