Час... Не/вмолимий пан над усім на світі сущ(шч)им. Людина хоч і не/підкорила його про/те домоглася над ним контролю. Що допитливі зацікавилися?
Першим пр..строєм для відліку часу був сонячний годин..ик. Його конструкцію як не/дивно пі..казала сама природа. Людині ж залишалося тільки гати за довжиною тіні від дерева. Сонячним годин..иком сподіваюся друзі вам це добре відомо широко користувалися в старо/давн..ому світі. На/жаль цей хроно/метр (вимірювач часу) мав один сут..євий не/до/лік вночі або в не/году він «зупинявся». Це спонукало до пошуку надійнішого засобу. Отож згодом було винайдено водяні пісочні і навіть вогняні годин..ики. Однак кожна нова модель мала якісь хиби і широкого застосуван..я не/знайшла.
Нову епоху в цьому наука пер..конана ві..крила середн..о/вічна Є(є)вропа. Спочатку тут був ..конструйований гігантс..кий механічний годин..ик а згодом не/великий зі стрілками. У побут вони увійшли ще в сімнадцятому століт..і. За переказами вперше наручний годин..ик одягла дружина Ф(ф)ранцуз..кого імператора Н(н)аполеона Ж(ж)озефіна. І лише у двадцятому століт..і ці часо/міри зазнали широкого використан..я і виробниц..ва.
Приберіть риски , вставте пропущені літери , розставте розділові знаки
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.
Ми живемо у великому новому будинку на восьмому поверсі. Переїхали сюди нещодавно, але вже звикли до нового помешкання: воно набагато краще від старого.
Коли входиш до квартири, опиняєшся у великому і просторому передпокої. Біля однієї стінки стоїть шафа і вішалка, біля другої - тумба, а над нею висить дзеркало. Тут же поруч двері до кухні і вітальні, а з іншого боку, праворуч, вхід до нашої кімнати і спальні батьків.
Дитяча кімната в нас простора і світла, є вихід на лоджію. Хазяйнуємо в дитячій кімнаті ми з братиком удвох. Отож там стоїть два ліжка: моє і Іллюшине. Лівий куток займає шафа для білизни, шафа для іграшок та книжок. У нас, до речі, чудова дитяча бібліотека, зібрані найкращі і найцікавіші книжки. Біля стіни, праворуч, стоїть письмовий стіл з книжковими поличками і тумба для магнітофона та телевізора.
За письмовим столом я роблю уроки, малюю; виглядає він, відверто кажучи, не завжди охайно, тому мама іноді сердиться на мене.
На книжкових поличках стоять підручники та книжки із серії «Дитяча енциклопедія», які я час від часу люблю переглядати. Серед книжок є трохи вільного місця, і я влаштував куточок на згадку про поїздку до моря. Там у мене не величкі красиві камінчики, знайдені в горах, гірський очерет, морські черепашки, листя різних рослин із Нікітського ботанічного саду. Все це цікаво розташовано, і кожного ранку, розплющивши очі, я бачу цю красу, яка нагадує, що літо незабаром знов повернеться і я з батьками і братиком поїду до ласкавого моря.
Ще в нас у кімнаті багато іграшок, але я їх подарував Іллюшці, який ніяк не звикне до того, що їх треба прибирати.
Зал і кухня - звичайнісінькі. Тепер ви уявляєте, як виглядає наше помешкання. Приходьте - і побачите, як у нас чисто і затишно.
Объяснение: