ЧЕРЕВИКИ НА КОЛЕСАХ Мабуть, будь-хто з дітей мріє на-
вчитись їздити на роликах. Узув - і
гайда, лише вітер у вухах, є два
види роликів. Одні традиційні, у
яких колеса розміщено у два ряди,
два по два. В інших колеса розта-
шовано в лінію, чотири колеса вишикувались одне за одним.
Досвідчені ролери кажуть, що
будь-який новачок швидше освоює другий тип роликових ковзанів, які до того ж набагато безпечніші. Завдяки зміщеному вперед центру ваги на них майже неможливо впасти на спину. Твер-
дий черевик оберігає ногу від травм, а спеціальні системи
гальмування дозволяють з легкістю координувати швидкість.
Медики рекомендують катання на роликах для профілактики
й лікування захворювань дихальної системи, поліпшення постави, збільшення витривалості організму й покращення роботи
серця. Ролики - це не розкіш і не засіб пересування. Ролики
це задоволення (За Н. Компанець).
II. Випишіть особові дієслова теперішнього часу та визначте їхню особу й число.
З давніх-давен склалося так, що кожна держава має державні та деякі інші додаткові символи, головними серед яких є герб країни, її прапор і гімн. Гербом України зараз прийнято вважати тризубець. Та все не зовсім так — це лише малий герб країни, а над головним робота й досі не закінчена. Та так чи інакше, але саме тризуб, у будь-якому випадку, буде складати основу великого українського герба. Цей символ нашими співвітчизниками використовувався ще в середньовіччі. Пізніше тризубець став знаком деяких великих князівських родів Київської Русі, зокрема Данила Галицького, Володимира Великого і князя Святослава.
Що ж означає тризубець? На це питання існує кілька відповідей. За однією з версій три зуба емблеми символізують три природні стихії: землю, воду і повітря. Друга версія допускає, що тризубець — це символ триєдиного Бога, Святої Трійці. А український гетьман Микола Грушевський вважав, що тризубець міг бути верхівкою символу гетьманської влади — булави.
Щодо прапора України, то історія з’єднання жовтого і блакитного кольору на ньому бере свій початок від герба Галицько-Волинського князівства, на якому було зображено жовтого лева на блакитному тлі. У сучасному світі кольори українського прапору частіше усього пов’язують з синім небом та золотими хлібними нивами.
Гімном України затверджено вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла України…», покладений на музику Михайла Вербицького. Слова гімну повинен знати кожен громадянин нашої країни.
Окрім державних символів України існують ще й народні. Недарма кажуть, що «без вишні і калини немає України». Саме вони стали поетичними символами, які підкреслюють любов українського народу до пісень і його ліризм. Ще одним народним символом нашої країни є золота пшениця, яка говорить про щедрість і родючість наших земель. Навіть на прапорі символічно зображена золота багата нива, що розкинулася під чистим блакитним небом.
Найдревнішим символом України можна по праву вважати рушник і вишиванку. На цих речах з давніх часів українські жінки вишивали національні узори й обереги. За традицією рушниками перев’язували руки молодят на весільних бенкетах, ними прикрашали образи, рушники давали матері своїм дітям, коли ті відправлялися у дальню дорогу, щоб вони і на відстані відчували тепло материнської любові та рідного вогнища, а також захищали їх від неприємностей.
Ще один, не менш значимий для нашого народу, символ — це хліб, кругла ароматна паляниця. Цей символ свідчить про щедрість і хлібосольство українців, про їхню любов до рідної землі і працелюбство. Сюди ж можна віднести і знамениті вареники та сало, без яких неможливо уявити жодного святкового столу, жодного застілля.
1. Пухнасті кошенята несміливо викочувалися зі стодоли й переконавшись , що небезпеки поруч нема починали борюкатися (1. Коваль). 2. Але хіба ми люди пройшовши сто доріг, завершивши тисячу справ , не прагнемо до отчого порогу, до калини що росте на розі хати? (І. Коваль). 3. Поклавши крила на велику спеку , стоїть над степом сірий журавель (Л. Костенко). 4. Похибки друзів за винятком зради , ми повинні терпіти або виправляти (Г. Сковорода). 5. Там за горами вже давно день, а тут на дні міжгір'я ще ніч (М. Коцюбинський). 6. Годі вже панами сидіти, згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький). 7. На лівобережжі замість верб і чагарників видно погорблені смуги темені (М. Стельмах). 8. Я ненавиджу тих хто не сіявши жнуть, що садів не садивши плоди об'їдають (Н. Нагнибіда). 9. Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).