Через неправильне господарювання дуже швидко втрачають свою родючість грунти.
Упродовж тривалого часу Земля сама була здатна очищатися
від різних видів забруднення. Але нині природні комплекси
материків і океанів уже не встигають переробляти величезну
кількість відходів і небезпечних речовин. Тому люди мають
нарешті усвідомити, що збереження життя на планеті залежить
від того, як вони дбають про довкілля (3 підручника).
11. Визначте тезу (твердження) роздуму. Які аргументи наводить автор для її
доведення? Яким висновком завершується текст?
11. Зверніть увагу на написання виділених слів
IV. Складіть і запишіть складний план прочитаного. Прочитайте текст удруге
Докладно перекажіть прочитане (письмово).
до ть з 4 завданням
Тим, хто вперше відкрив цю книгу, одразу впадає в очі незвичайна назва повісті — "Людина". Ця назва — не випадкова. Цим почесним званням нагороджує О. Кобилянська головну героїню своєї повісті. Так, саме "почесним званням". Адже далеко не всі мають право зватися цим словом. Це право треба ще заробити. І той, хто зветься людиною, повинен виправдати цей високий титул своїми вчинками, своїми переконаннями, своїм життя.
Якою ж повинна бути справжня людина? Що вкладає у значення цього слова Ольга Кобилянська? Відповідь на це питання ми знайдемо, увалено прочитавши її повість.
Головна героїня повісті — молода дівчина Олена, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Вона різко відрізняється від своїх ровесниць, від членів своєї родини та від усіх оточуючих, бо пропагує нові ідеї, нові погляди: "...небезпечні слова: соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робітницьке...". Звичайно, ані родина, яка мала консервативні погляди, ані ровесниці, які читали лише сентиментальні романи, не могли зрозуміти її. І тут ми бачимо величезну внутрішню силу дівчини, яка не зрікається своїх переконань, незважаючи на те, що ніхто з оточуючих не розуміє і не підтримує її. Це є однією з найголовніших ознак справжньої людини. Людина Кобилянської повинна мати власну точку зору та дотримуватись її попри все.
Таким є ще один герой повісті — Стефан Лієвич, молодий лікар, який привіз зі Швейцарії нові погляди на суспільне життя, на місце жінки в ньому. Він доводив, що майбутнє жінок — у їхніх руках, що освіта спрямує їх на нові шляхи: "...а зброя їх... яка чиста, яка сильна, як варто по неї сягнути! Се — знання, Олено!" Саме ця людина зрозуміла та підтримала героїню.
Але доля була немилосердною до дівчини. Стефан помер. Олена переносить і це горе, перемагає його, все ж залишаючись людиною, вільною та незалежною господаркою своєї долі.
Ще одне випробування ставить дівчині життя. Заради врятування своєї родини вона змушена була вийти заміж не за покликом серця. Це не є зрадою своїм ідеалам та життєвій позиції. Адже Олена робить це не заради себе. Вона здатна зносити будь-які злидні, але не здатна вона дивитись, як страждають близькі їй люди. Ми бачимо велику здатність до самопожертви і розуміємо, що Олена, як ніхто інший, заслуговує зватися людиною, бо, як справжня людина, живе заради інших.
Олена втрачає фізичну свободу, але її духовний світ залишається вільним, вона залишається все тією ж людиною.
Отже, бути людиною — значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою, незламну, життєву позицію. І ще більшої поваги заслуговує така людина, яка залишилась нею після всіх життєвих іспитів.
під час відпочинку в лісі потрібно поводитись згідно правил моралі і вихованості. природа - наш спільний дім і ми повинні оберігати її всіми силами, а не шкодити їй. потрібно запам"ятати раз і назавжди, що не можна ламати або зрізати гілки на деревах і безцільно виривати квітки й інші рослини. також, ні в якому разі не кидати різні речі в річки й інші водойми, не смітити після себе, не розпалювати вогнища. це може завдати важкої шкоди природі. потрібно пам"ятати, що не можна шкодити лісовим мешканцям - тваринкам і птахам. ми повинні допомагати їм, підгодовувати, а не ловити їх і не знущатися над ними. завжди потрібно піднімати і забирати за собою сміття, а не залишати його в лісі. лише дотримуючись цих правил ми зможемо зберегти чарівний дивосвіт природи ще на довгі роки.