Чи доводилось тобі потрапляти в ситуацію, коли ти необдумано кривдив когось? а може, ти був свідком таких подій або хтось образив тебе. склади про це есе

а і в- співрозмовники

 

а: -як ти вважаєш: чи потрібно роьити добрі справи?

в: - не думаю, що це хороша і навіщо тратити час на інших людей, коли часто вони навіть і не подякують?

а: - а от я думаю, що потрібно. недарма ж кажуть: ти зроби, а тобі то повернеться в стократ. от ти любиш, коли з тобою добре чинять?

в: так, це приємно. 

а: елементарна чи увага- і вже зробиш людині приємно)

в: але напевно на те треба мати багато адже іншим людяи все-

а: я думаю інакше. адже перевести стареньку через дорогу чи дістати хлопчикам м*яч з кущів- це секунди твого ти можеш посіяти зернятко, а виросте з нього могутнє дерево!

в: але як я знайдк людину, якій потрібна ?  

а: тут не потрібно прикладати такі велиеі зусилля як ти думаєш. варто просто бути уважнішим до навколишнього середовища і хоч інколи озиратися по сторонам.

в: так, ти справді: а раптом мені потрібна буде і мені її хтось надасть ось так бзкоштовно?

а: але для того треба сіяти добро вже з юності

в: дякую за повчальну розмову

а: будь ласка. от це вже було моє чи не найбільше добре діло- навчити когось )

 

 

13 реплік)

 

Т. Г.Шевченко з’явився у моєму житті, коли я була маленькою. Читала твори великого поета – і все більше переконувалася, що Тарас Григорович Шевченко – незвичайна людина. Його талант, любов до рідного краю, вболівання за долю українського народу, ненависть до гноблення тривожили мою душу. Т. Шевченко став для мене духовним наставником. Я захоплююся його „Кобзарем”, який відкрив переді мною картини минулого кріпацького життя, викликав сльози співчуття. Саме завдяки цій книжці я зрозуміла трагедію українського народу з його вічним прагненням до свободи.