Від обличчя, насамперед, представителя "молодих" напевно більше буду виступати за варіант "ні". Адже, всі чомусь завжди впевнені, що у молоді не може бути проблем, що все це вигадки і намагання звернути до себе увагу. І лише пізніше, коли в подібних ситуаціях знецінювались різноманітні переживання і все це переростає в стреси, депресії у майбутньому"дорослому", лише тоді люди починають прислуховуватися і виправдовуватись від свого незнання. Зараз діти акселерати, вони швидше розуміють чого хочуть від життя, скоріше ставлять обдумані цілі, зважено приймають рішення, ведуть полеміки з правильною позицією, уникаючи конфліктів. Чому важко? Бо клеймо "діти" поставлено вже дуже давно, скажи скільки тобі років і я скажу тобі, на скільки ти соціально значущий. Через те, що ми намагаємося виправдати себе в очах старших за себе поколінь, намагаємося бути незалежними від батьків, працювати, але не маємо на те можливості через кайдани законів України - молодь губиться від неможливості своєї реалізації.
Важко, коли присутні улюблені подвійні стандарти:
"Ти ж молодий, а не можеш вистояти в транспорті"
"Ти ж молода, а в тебе вже не має сил?"
"Та що тобі розповідати, ти ще малий, не розумієш як світ побудований"
Молодих осіб просто гасять всередині, адже всі ці фрази навіть звучать як маніпуляції з тонками пасивної агресії.
Чому ми не маємо право втомитись і присісти? Чому нашу думку уникають? І хіба розвинутій особистості в тілі дитини не можна назвати це нелегкою справою, бути у долі з іншою молоддю зі схожими проблемами віку?
І. С. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім'я» з великою майстернiстю показав життя українського села пiсля реформи 1861 року, викривши причини непорозумiнь i сварок на прикладi сiм'ї Кайдашiв, показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому поколінню, а молодому все було вперше: вперше будували своє життя некріпаками, вперше одружувалися за велінням свого серця, а не за велінням пана. А старше покоління хотіло, щоб їх слухали, як все життя слухали вони своїх батьків, пана тощо. Проблема ця вiчна, i висвiтлюється та розв'язується вона кожного разу дуже цiкаво. Головне для розв'язання цього конфлiкту, на мою думку, є усвiдомлення його причини. Основною ж причиною конфлiкту мiж старшими та молодшими Кайдашами є нескiнченна суперечка за "моє" i "твоє"
Объяснение:
Від обличчя, насамперед, представителя "молодих" напевно більше буду виступати за варіант "ні". Адже, всі чомусь завжди впевнені, що у молоді не може бути проблем, що все це вигадки і намагання звернути до себе увагу. І лише пізніше, коли в подібних ситуаціях знецінювались різноманітні переживання і все це переростає в стреси, депресії у майбутньому"дорослому", лише тоді люди починають прислуховуватися і виправдовуватись від свого незнання. Зараз діти акселерати, вони швидше розуміють чого хочуть від життя, скоріше ставлять обдумані цілі, зважено приймають рішення, ведуть полеміки з правильною позицією, уникаючи конфліктів. Чому важко? Бо клеймо "діти" поставлено вже дуже давно, скажи скільки тобі років і я скажу тобі, на скільки ти соціально значущий. Через те, що ми намагаємося виправдати себе в очах старших за себе поколінь, намагаємося бути незалежними від батьків, працювати, але не маємо на те можливості через кайдани законів України - молодь губиться від неможливості своєї реалізації.
Важко, коли присутні улюблені подвійні стандарти:
"Ти ж молодий, а не можеш вистояти в транспорті"
"Ти ж молода, а в тебе вже не має сил?"
"Та що тобі розповідати, ти ще малий, не розумієш як світ побудований"
Молодих осіб просто гасять всередині, адже всі ці фрази навіть звучать як маніпуляції з тонками пасивної агресії.
Чому ми не маємо право втомитись і присісти? Чому нашу думку уникають? І хіба розвинутій особистості в тілі дитини не можна назвати це нелегкою справою, бути у долі з іншою молоддю зі схожими проблемами віку?
І. С. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім'я» з великою майстернiстю показав життя українського села пiсля реформи 1861 року, викривши причини непорозумiнь i сварок на прикладi сiм'ї Кайдашiв, показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому поколінню, а молодому все було вперше: вперше будували своє життя некріпаками, вперше одружувалися за велінням свого серця, а не за велінням пана. А старше покоління хотіло, щоб їх слухали, як все життя слухали вони своїх батьків, пана тощо. Проблема ця вiчна, i висвiтлюється та розв'язується вона кожного разу дуже цiкаво. Головне для розв'язання цього конфлiкту, на мою думку, є усвiдомлення його причини. Основною ж причиною конфлiкту мiж старшими та молодшими Кайдашами є нескiнченна суперечка за "моє" i "твоє"