Чорна вдова не дарма носить таке ім'я. павучиха відразу ж після спаровування стає вдовою, оскільки часто сама вбиває й поїдає самця, який запліднив її. клас - павукоподібні ряд - павуки родина - павуки-тенетники рід - latrodectus основні дані: розміри довжина: самка - до 25 мм, самець значно менший. форма й колір: колір тіла шовковисто-чорний, яскраво-червоний візерунок на черевці змінюється залежно від виду. крила: має нервово-паралітичну дію. розмноження шлюбний період: теплий час. після спаровування самка кілька разів відкладає запліднені яйця. спосіб життя звички: одинаки. їжа: мухи, нічні метелики, жуки, мурашки, інші павуки. тривалість життя: у неволі - декілька років, у природі - зазвичай 1 рік. споріднені види багато інших павуків родини павуків-тенетників, схожі на небезпечні види. чорні вдови живуть у теплих регіонах усього світу. вони є добре відомими завдяки своїй сильній отруті, якою павуки вбивають здобич, а інколи - і людину. чорна вдова небезпечна тим, що любить селитися поблизу людини. друга назва павуків - каракурти, що тюркськими мовами означає чорна смерть. розмноження самець чорної вдови, перш ніж відправитися на пошуки партнерки, тче маленьку павутину, треться об неї кінцем черевця так, щоб на ній опинилися краплі сперми. потім він всмоктує сперму статевим органом, педипальпами, які схожі на маленькі ноги. після цього самець вже готовий до зустрічі з партнеркою. він починає трясти павутиною на знак того, що готовий виконати життєву функцію. під час статевого акту самець за педипальп переносить сперму в тіло самки. іноді відбувається тільки одне спаровування, проте самка може зберігати сім'я в своєму тілі й використовувати його, наприклад, через декілька місяців. після спаровування самка сплітає шовковистий кокон, в який відкладає яйця. через деякий час з яєць вилуплюються світлі павуки, які є мініатюрними копіями своїх батьків і які невдовзі стають самостійними. їжа чорна вдова харчується мухами, нічними метеликами та іншими літаючими комахами, а також мурашками, жуками та навіть павуками інших видів. вона майструє безладну, тривимірну павутину, дуже часто з коротким „ковпачком", в якому сама ховається, очікуючи на здобич. павутина самців менше павутини, витканої самкою. здобич, чорна вдова час від часу торкається кінцівками волокон. коли комаха, пролітаючи, зачепиться за липкі волокна мережі, вона приклеюється до них. павук через павутину відчуває навіть найлегший рух жертви, шо бореться за своє життя, тому він, не гаючи ані миті, вибігає з укриття й починає обвивати здобич липкими нитками. потім павук упорскує в тіло жертви отруту разом зі слиною, що містить травні ензими, і продовжує обвивати паралізовану комаху павутиною. протягом наступних декількох годин слина перетравлює тіло жертви, і чорна вдова висмоктує її розчинений вміст м'язистий шлунок павука діє як насос. від здобичі залишається тільки порожній панцир. спосіб життя чорні вдови (павуків цього роду називають також каракуртами, шо в перекладі з тюркських мов означає „чорна смерть") живуть у багатьох теплих регіонах світу. ці павуки ві перевагу сусідству людини. чорні вдови люблять темні, захищені місця в підвалах або сараях. їх також можна зустріти в житлових будинках, наприклад, на нижній стороні стільця, де павуки нерухомо сидять догори ногами. чорні вдови плетуть неправильної форми мережі під дошками підлоги, в купах сміття і навіть упоперек унітазу. вони ведуть одиночний спосіб життя. чорні вдови активні вночі, тому на людей тільки в тому випадку, якщо їх застануть зненацька або чим-небудь налякають. отрута, яку виділяє чорна вдова, містить нейротоксини, що впливають на нервову систему і викликають сильні болі та судоми, що ускладнюють у ссавців дихання. на місці укусу цього павука видно маленьку червону плямочку, яка швидко зникає. потім різкий біль розповсюджується по всьому тілу. настає психічне збудження. отрута чорної вдови дуже небезпечна і для людини, проте укус цього павука не завжди призводить до смерті. чорна вдова і людина чорні вдови полохливі, тому вони уникають людей, ніж на них. ці павуки тримаються поодинці. чорна вдова заслужила славу вбивці, проте число людей, яких убила її отрута, невелике. згідно з американською статистикою, з 1291 людини, яких чорна вдова вкусила протягом 217 років, за період з 1726 по 1943 рік, загинуло тільки 55. ймовірно, більшість жертв - діти або старі люди, у яких дія отрути могла викликати додаткові ускладнення. укус чорних вдів викликає симптоми, подібні до стенокардії і табесу.
Прометей відноситься до категорії « вічних» образів світової літератури. Образи , які називаються «вічними » в літературі стали втіленням певних загальнолюдських рис , стали загальними для певного типу людей , явищ. Наприклад , Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості , Обломов – символом ліні , а Плюшкін – уособленням скупості , жадібності. «Вічні образи » – велике надбання людської культури , класичної літератури.
Образ Прометея , створений у трагедії давньогрецького драматурга Есхіла «Прометей закутий» , також є « вічним» для світової художньої культури. Він – втілення героїчного самопожертви заради інших , героїчного , безкорисливого служіння людям . Також образ Прометея є втіленням залізної волі , міцного духу , нескореності . Титан Прометей став символом вічних прагнень та ідеалів людства. Він – сильний герой , який робить усвідомлений вибір – бути альтруїстом , допомагати іншим , і йде своїм шляхом до кінця. Зазначені риси характеру Прометея є змістом поняття « прометеїзм » , яке походить від імені титану.
Титан Прометей надихає людей бути мужніми , незламними , з честю і гідністю переносити труднощі і тортури , не піддаватися на спроби супротивників задобрити , підкупити чи залякати. Образ Прометея вчить цілеспрямовано , не відступаючи , діяти на благо інших людей , всього людства.
Вічний образ Прометея , створений давньогрецьким драматургом Есхілом , здавна надихає письменників , поетів , художників та інших творців. До образу Прометея у своїй творчості зверталися Гете і Байрон .
Объяснение:
Прометей відноситься до категорії « вічних» образів світової літератури. Образи , які називаються «вічними » в літературі стали втіленням певних загальнолюдських рис , стали загальними для певного типу людей , явищ. Наприклад , Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості , Обломов – символом ліні , а Плюшкін – уособленням скупості , жадібності. «Вічні образи » – велике надбання людської культури , класичної літератури.
Образ Прометея , створений у трагедії давньогрецького драматурга Есхіла «Прометей закутий» , також є « вічним» для світової художньої культури. Він – втілення героїчного самопожертви заради інших , героїчного , безкорисливого служіння людям . Також образ Прометея є втіленням залізної волі , міцного духу , нескореності . Титан Прометей став символом вічних прагнень та ідеалів людства. Він – сильний герой , який робить усвідомлений вибір – бути альтруїстом , допомагати іншим , і йде своїм шляхом до кінця. Зазначені риси характеру Прометея є змістом поняття « прометеїзм » , яке походить від імені титану.
Титан Прометей надихає людей бути мужніми , незламними , з честю і гідністю переносити труднощі і тортури , не піддаватися на спроби супротивників задобрити , підкупити чи залякати. Образ Прометея вчить цілеспрямовано , не відступаючи , діяти на благо інших людей , всього людства.
Вічний образ Прометея , створений давньогрецьким драматургом Есхілом , здавна надихає письменників , поетів , художників та інших творців. До образу Прометея у своїй творчості зверталися Гете і Байрон .