Як і мої батьки, я народився в Харкові. До речі, мій дідусь також народився тут, тому мене можна назвати харків’янином у третьому поколінні. Я люблю своє місто, дідусь і батьки розповідають мені про нього багато цікавих речей.Харкову більше 350 років, його заснували козаки. Зараз це велике слобожанське місто з парками й бульварами, заводами й будинками, театрами, університетами, школами. У XX столітті йому навіть довелося побути столицею України, тому досі його часто так і називають — Перша столиця. Символом мого рідного міста є пам’ятник під гарною назвою Дзеркальний Струмінь — з нього, ніби дзеркало, спадає струмінь води. А 2012 року в нашому місті буде багато гостей, адже Харків бере участь у проведенні Чемпіонату Європи з футболу.Я за до Харкова всіх! Тут є багато на що подивитись, багато про що дізнатись. Упевнений, що ніхто й ніколи не про знайомство з моїм рідним містом.
Для каждого из нас школа – это второй дом. Здесь есть и вторая мама - наша первая учительница. Именно она научила нас писать, читать, логически мыслить. Учительница учит нас быть добрыми, честными, правильно общаться, дружить.
Школа даёт нам опору, дарит тепло и радость. Каждое утро мы спешим в свой светлый класс, где тёплой улыбкой встречает нас учительница.
Школа – это главная ступень в нашей жизни. Она формирует характер, учит нас правильно относиться к окружающему миру. В школе мы находим первых настоящих друзей и первую любовь.
Для каждого из нас школа – это второй дом. Здесь есть и вторая мама - наша первая учительница. Именно она научила нас писать, читать, логически мыслить. Учительница учит нас быть добрыми, честными, правильно общаться, дружить.
Школа даёт нам опору, дарит тепло и радость. Каждое утро мы спешим в свой светлый класс, где тёплой улыбкой встречает нас учительница.
Школа – это главная ступень в нашей жизни. Она формирует характер, учит нас правильно относиться к окружающему миру. В школе мы находим первых настоящих друзей и первую любовь.