Інтелігентність не стільки в ерудованості людини, у тому, чи багато книг прочитала, скільки в її вчинках, мові, у розумінні іншої людини, умінні ввійти в її становище, у почутті відповідальності за все, що оточує нас. Такою може бути людина, яка не має освіти, та, що не відвідує художніх салонів і виставок.
Інтелігентність виявляється не тільки у великому, але й у малому. Уміння сперечатися, вести дискусію... Справжній інтелігент з повагою ставиться до свого опонента, ким би він не був, хоча б ідейним супротивником. Раз вступив у дискусію — виявляй такт і повагу. А коли аргументом у суперечці стають образливі слова або виплеснута в обличчя опонента склянка води — яка вже тут інтелігентність... Справжній інтелігент ніколи не буде грубий і байдужий, заздрісний і зловтішний. Йому це генетично чуже.
Інтелігентна людина — це не обов'язково той, хто знає всю класичну літературу, хто відвідав Ермітаж і Лувр, хто уміє відрізнити картини великих голландців від картин великих італійців. Це не обов'язково. А обов'язкова сприйнятливість до культурних цінностей, інтерес до них.
Інтелігентність — не набір знань і гарних манер, хоча вони дуже потрібні інтелігентній людині. От тільки коли це все освітлено багатством душі, небайдужістю до навколишнього світу, здатністю всотувати в себе нові знання і сприймати культурні цінності, тоді це називають інтелігентністю, що є моральним поняттям.
Кожна людина про щось мріє, чогось прагне. В одних людей мрії збуваються, в інших – ні. Як мріяти так, щоб мрія здійснилася? Відповідь на це та інші питання студенти географічного факультету дізналися 15 листопада в конференц-залі бібліотеки СНУ імені Лесі Українки під час тренінгу «Як досягти мети, або Коли здійснюються мрії».
Під час заходу тренер – кандидат психологічних наук Тетяна Кулик – розповіла, чим мета відрізняється від фантазії і мрії; що потрібно робити, щоб мрія здійснилася; до зрозуміти, які в кожного учасника цілі на найближчий рік, продумати конкретні кроки на шляху їх досягнення; посприяла засвоєнню основних принципів установлення мети, усвідомленню молоддю власних ресурсів і можливостей для досягнення успіху.
Молодь передусім дізналася, що людина повинна не просто вміти ставити перед собою амбітні цілі, а має навчитися відчувати свої потреби та завжди вписувати їх у загальнолюдські й особисті цінності, адже не всі цілі варто досягати і не всі цілі є прийнятими на основі власних потреб і бажань особистості. Багато з них зумовлені вихованням, соціальним впливом, стереотипами, шаблонами і т. д. Такі цілі швидше викликають розчарування, особливо якщо суперечать особистісній, емоційній, ціннісній організації особистості.Особливу увага тренер приділила довгостроковим цілям, тому що саме вони пов’язані з духовним компонентом особистості – задоволення духовних потреб.
Тетяна Кулик розповіла про те, що психологи виокремлюють кілька критеріїв правильно поставленої мети, дотримуючись яких, студенти зможуть досягнути реалізації своїх бажань
Інтелігентність не стільки в ерудованості людини, у тому, чи багато книг прочитала, скільки в її вчинках, мові, у розумінні іншої людини, умінні ввійти в її становище, у почутті відповідальності за все, що оточує нас. Такою може бути людина, яка не має освіти, та, що не відвідує художніх салонів і виставок.
Інтелігентність виявляється не тільки у великому, але й у малому. Уміння сперечатися, вести дискусію... Справжній інтелігент з повагою ставиться до свого опонента, ким би він не був, хоча б ідейним супротивником. Раз вступив у дискусію — виявляй такт і повагу. А коли аргументом у суперечці стають образливі слова або виплеснута в обличчя опонента склянка води — яка вже тут інтелігентність... Справжній інтелігент ніколи не буде грубий і байдужий, заздрісний і зловтішний. Йому це генетично чуже.
Інтелігентна людина — це не обов'язково той, хто знає всю класичну літературу, хто відвідав Ермітаж і Лувр, хто уміє відрізнити картини великих голландців від картин великих італійців. Це не обов'язково. А обов'язкова сприйнятливість до культурних цінностей, інтерес до них.
Інтелігентність — не набір знань і гарних манер, хоча вони дуже потрібні інтелігентній людині. От тільки коли це все освітлено багатством душі, небайдужістю до навколишнього світу, здатністю всотувати в себе нові знання і сприймати культурні цінності, тоді це називають інтелігентністю, що є моральним поняттям.
Объяснение: Хорошо?
Кожна людина про щось мріє, чогось прагне. В одних людей мрії збуваються, в інших – ні. Як мріяти так, щоб мрія здійснилася? Відповідь на це та інші питання студенти географічного факультету дізналися 15 листопада в конференц-залі бібліотеки СНУ імені Лесі Українки під час тренінгу «Як досягти мети, або Коли здійснюються мрії».
Під час заходу тренер – кандидат психологічних наук Тетяна Кулик – розповіла, чим мета відрізняється від фантазії і мрії; що потрібно робити, щоб мрія здійснилася; до зрозуміти, які в кожного учасника цілі на найближчий рік, продумати конкретні кроки на шляху їх досягнення; посприяла засвоєнню основних принципів установлення мети, усвідомленню молоддю власних ресурсів і можливостей для досягнення успіху.
Молодь передусім дізналася, що людина повинна не просто вміти ставити перед собою амбітні цілі, а має навчитися відчувати свої потреби та завжди вписувати їх у загальнолюдські й особисті цінності, адже не всі цілі варто досягати і не всі цілі є прийнятими на основі власних потреб і бажань особистості. Багато з них зумовлені вихованням, соціальним впливом, стереотипами, шаблонами і т. д. Такі цілі швидше викликають розчарування, особливо якщо суперечать особистісній, емоційній, ціннісній організації особистості.Особливу увага тренер приділила довгостроковим цілям, тому що саме вони пов’язані з духовним компонентом особистості – задоволення духовних потреб.
Тетяна Кулик розповіла про те, що психологи виокремлюють кілька критеріїв правильно поставленої мети, дотримуючись яких, студенти зможуть досягнути реалізації своїх бажань
Объяснение: