Купіть букет, жіночко”,- звернулась до мене продавщиця у підземному переході. – Дивіться, які гарні чорнобривці. То ж - мамині квіти!” Я зупинилась: “Як гарно ви сказали: «мамині квіти», хіба ж можна втриматись і не купити. “ Біля метро мене зустрічає донька: “О, бабусині улюблені чорнобривці! В неї завжди влітку стояв букет на столі. ” Я засміялась: “От і квітникарка так сказала – мамині квіти. І мами моєї, і моєї бабусі, а тепер і мої улюблені квіти. ” Заходимо до під”їзду. Сусідка, притримуючи нам ліфт, захоплено вигукує: “Які у вас гарні чорнобривці! Це моєї мами улюблені квіти!” Ми з донькою в один голос: «От і квітникарка так сказала: мамині квіти». Поставила букет на кухонний стіл і виглянула в вікно. А попід балконами – чорнобривці, чорнобривці . Ніжні, пахучі і нев’янучі, як наші мами. Отак з’явився цей натюрморт. Дарую його всім мамам.
Ось уже 24 травня. Завтра останній дзвоник і початок літніх канікул. Всі контрольні написані, підручники закінчені і ми з нетерпінням чекаємо завтрашнього дня. Сумно і радісно водночас. Мені не хочеться прощатися з однокласниками. Але так хочеться відпочивати, вставати о десятій ранку, купатися у річці та кожного дня їсти морозиво. Ми розуміємо, що зустрітися зможемо лише першого вересня і хочемо якось вирішити цю проблему. Тому друзі запропонували мені обмінятися номерами телефону і телефонувати їм, щоб не сумувати. Тепер я можу із чистою совістю відпочивати влітку, бо я завжди буду на зв'язку із моїми друзями!
Сумно і радісно водночас. Мені не хочеться прощатися з однокласниками. Але так хочеться відпочивати, вставати о десятій ранку, купатися у річці та кожного дня їсти морозиво.
Ми розуміємо, що зустрітися зможемо лише першого вересня і хочемо якось вирішити цю проблему. Тому друзі запропонували мені обмінятися номерами телефону і телефонувати їм, щоб не сумувати.
Тепер я можу із чистою совістю відпочивати влітку, бо я завжди буду на зв'язку із моїми друзями!