Не всі люди здатні піти на самопожертву, бо для кожної людини слово і поняття с "Самопожертва" різні, бо кожна людина на світі має свій інтерес до кожнісінького слова. Як же я розумію слово "самопожертва" ? Самопожертва для мене це те саме, що й віддатися іншій людині заради того аби їй було добре і комфортно продовдувати жити. Сама проста, як на моє уявлення, самопожертва- це переливання крові(або донорство). Це дуже потрібна самопожертва для інших людей які потребують гарної крові, або більшу кількість її наявності. Найбільша самопожертва для інших людей це може бути будь-яка пересадка, будь-якого органу, якщо це комусь потрібно. Саме таке поняття у мене асоціюється зі словом "самопожертва". Саме я готова на будь-яку самопожертву для людей, які потребують до У мене- це все. А що значить самопожертва для вас і як ви ставитесь до цього ? Міг би хтось з вас піти на самопожертву заради іншої людини ?
Привет! Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість. Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився. Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі. Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.
Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.