- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?
- Своєю рідною - українською.
- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?
- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.
- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?
- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...
- Я, як і Ви, вважаю, що відродження, розвиток і поширення української мови є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко.
Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Монети – не лише історія та мистецтво.
- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?
- Своєю рідною - українською.
- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?
- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.
- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?
- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...
- Я, як і Ви, вважаю, що відродження, розвиток і поширення української мови є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.
- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!
- Навзаєм!
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко.
Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Монети – не лише історія та мистецтво.