Поміж іменниками — назвами професій, звань, посад є чимало слів, уживаних у формі чоловічого роду для позначення і чоловіків, і жінок: академік, інженер, кандидат, педагог, президент, ректор. Це пояснюється тим, що колись такі професії мали тільки чоловіки. У міру набуття їх жінками з’явилися жіночі відповідники — фемінітиви: бандуристка, доповідачка, лікарка, організаторка й подібні.
Фемінітиви з'являються як відповідь на гендерний запит у суспільстві. Вони стверджують рівні можливості жінок і чоловіків у царині професійної. громадської, суспільної. політичної діяльності. Саме фемінітиви такої тематики з'являються останнім часом: депутатка, прем'єрка, директорка, президентка.
Поміж іменниками — назвами професій, звань, посад є чимало слів, уживаних у формі чоловічого роду для позначення і чоловіків, і жінок: академік, інженер, кандидат, педагог, президент, ректор. Це пояснюється тим, що колись такі професії мали тільки чоловіки. У міру набуття їх жінками з’явилися жіночі відповідники — фемінітиви: бандуристка, доповідачка, лікарка, організаторка й подібні.
Відповідь:
Фемінітиви з'являються як відповідь на гендерний запит у суспільстві. Вони стверджують рівні можливості жінок і чоловіків у царині професійної. громадської, суспільної. політичної діяльності. Саме фемінітиви такої тематики з'являються останнім часом: депутатка, прем'єрка, директорка, президентка.
Пояснення: