Мова – запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби!
Захист рідної мови – найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший б національного самоутвердження й діяльності в ім’я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ – будь ним!
Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріота.
Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.
Сім’я – первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла й не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмієш – учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя»
У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.
Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставилися до твоєї рідної мови.
Бережи своє ім’я та імена своїх близьких від лакейських деформацій за чужомовним зразком.
Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей – це мати й батько.
У наш час доволі поширені міжнаціональні шлюби. Цілком природно, що в таких сім’ях виникає проблема вибору мови. В ідеалі тут повинні звучати обидві мови, однак не в якомусь змішаному вигляді, а кожна – у своєму літературному варіанті.
Батьки в таких сім’ях повинні використати обидві мови не просто для спілкування, а як засіб прилучення своїх дітей до багатств духовної культури обох народів.
Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів, але й об’єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. «Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою»
На повітряній кульці були дуже гарно намальовані червоні вуста, що усміхалися . 2. На станції, де сходилися залізничні колії, було багато пасажирів . 3. Над містом стояло розпечене сонце, яке швидко доїдало рештки туману . 4. Ми зустрілися з тобою там, де цвіли навесні каштани. 5. Поезія — це чудо із чудес, яке бринить у Всесвіт звуком кожним . 5. На шляху під високим вузлатим шатром дерев, під яким, перегойдуючись, тріпотіло низьке небо, замаячила самотня постать . 6.Я добре пам’ятав, що цього року все мало змінитися. 7. І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою . 8. Ніхто не знав яке сьогодні свято.
Захист рідної мови – найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший б національного самоутвердження й діяльності в ім’я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ – будь ним!
Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріота.
Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.
Сім’я – первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла й не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмієш – учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя»
У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.
Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставилися до твоєї рідної мови.
Бережи своє ім’я та імена своїх близьких від лакейських деформацій за чужомовним зразком.
Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей – це мати й батько.
У наш час доволі поширені міжнаціональні шлюби. Цілком природно, що в таких сім’ях виникає проблема вибору мови. В ідеалі тут повинні звучати обидві мови, однак не в якомусь змішаному вигляді, а кожна – у своєму літературному варіанті.
Батьки в таких сім’ях повинні використати обидві мови не просто для спілкування, а як засіб прилучення своїх дітей до багатств духовної культури обох народів.
Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів, але й об’єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. «Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою»
вот
На повітряній кульці були дуже гарно намальовані червоні вуста, що усміхалися . 2. На станції, де сходилися залізничні колії, було багато пасажирів . 3. Над містом стояло розпечене сонце, яке швидко доїдало рештки туману . 4. Ми зустрілися з тобою там, де цвіли навесні каштани. 5. Поезія — це чудо із чудес, яке бринить у Всесвіт звуком кожним . 5. На шляху під високим вузлатим шатром дерев, під яким, перегойдуючись, тріпотіло низьке небо, замаячила самотня постать . 6.Я добре пам’ятав, що цього року все мало змінитися. 7. І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою . 8. Ніхто не знав яке сьогодні свято.