У різні історичні періоди таке слово, як "гривня" означало мідяну монету. Яка була вартістю у дві з половиною копійки, згодом у три, а потім назву "гривенник" дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок. Учені виводять походження назви "гривня" так, що це було намисто або браслет. І справді, у побуті Київської Русі існувата така прикраса- шийний браслет, він був золотий та прикрашений коштовним каменем, який носився на шиї. "Гривнями" також називали металеві амулети, які тако носилися на шиї . Слово, швидше за все, утворилося від праслов*янського кореня "грива", тобто "шия", що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова "гривня"-"шийна прикраса" - доповнилося значеннями "грошова одиниця"
Знання -це скарб.Людина, яка прагне знань, відчуває постійну потребу в їх поповненні. Чим більше вона пізнає, тим більше їй хочеться знати. Бо нові поняття, факти, ідеї розширюють коло інтересів, відкривають привабливі обрії ще не пізнаного. Не може приносити радість жодна справа, якщо ми не вміємо її виконувати. Тож треба наполегливо вчитися, щоб після тривалої навчальної праці відчувати велике задоволення. Адже навчання дає пізнання, вміння і навички. Не треба боятись помилятися. Вміння вчитися на помилках — ключ до успіху. Щоб знайти своє покликання, справу всього життя, треба вчитися. Знання потрібні, щоб здобути професію. Про це треба замислитися вже в шостому класі. Безталанних людей немає. Є люди, що займаються не своєю справою. Найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені і розвинуті. Щоб вибрати професію, потрібно знати свої індивідуальні здібності. Школа повинна до учням обрати майбутню професію. Але багато залежить і від самих учнів. У кожного є улюблені навчальні дисципліни і ті, які здаються нам нудними і нецікавими. Хоча, на мою думку, нецікавих предметів немає. І якщо почати краще готуватися до «нецікавих» уроків, то незабаром вони стануть улюбленими. Знання додають упевненості у своїх силах, а це вже перший крок до успіху в житті.
Учені виводять походження назви "гривня" так, що це було намисто або браслет. І справді, у побуті Київської Русі існувата така прикраса- шийний браслет, він був золотий та прикрашений коштовним каменем, який носився на шиї. "Гривнями" також називали металеві амулети, які тако носилися на шиї . Слово, швидше за все, утворилося від праслов*янського кореня "грива", тобто "шия", що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова "гривня"-"шийна прикраса" - доповнилося значеннями "грошова одиниця"