Мій день народження! Нарешті настав цей чудовий день.Так довго я його чекав,щитав по-календарю дні і ось він настав -мій день народження.Зарання я зробив за запросив моїх друзів,попросив батьків про торт,Який я мрію,щоб був у мене.Я дуже мріяв,щоб моє свято було найкраще серед усіх в моєму класі. Мої батьки запитали ,яке я хочу ,щоб у мене було свято.Багато шариків,друзів,подарунків.ми вирішили робити моє день народження у домашній обстановці.ГАрно прикрасили дім,запросили клоунів та фокусників. Якось рано я проснувся і мої батьки,бабуся та дідусь,уввійшли в мої кімнату зі словами:"З днем народження!Вітаємо!"Багато подарунків,а шариків...стільки скільки я мріяв.Я був найщасливішою дитиною у світі. Коли я прийшов у школу,у мене було таке відчуття ,що про моє свято всі забули.Я уввійшов в клас,де в мене мав бути перший урок,всі мої однакласники були вже там разом з класним керівником вони на весь клас закричали:"З Днем народження".Як мені було приємно... Ось і настав кінець цього чудового дня,я таак за сумував,але мої бутьки влаштували вечірку,запросивши моїх друзів та одноклассників.Багато подарінків мені подарували і я побачив нарешті довгоочікуваний телефон.Я дуже люблю це свято.
Орел прилітав із самого досвітку і розпочинав свою пекельну роботу. прометей не бла-бла про орла бо знав, що той приречений, як і він сам. але почував нестерпний біль, і муку, і страх смерті. щоразу страх подвоювався, а потім повільне воскресіння, не легше від помирання. всі його муки майже щодня бічила єдина жива душа - геракл. він чув той перший удар дзьобом по прометевих грудях і болісний крик та стогін і жаль бла-бла серце героя. одного разу геракл схопив велетенський уламок камня жбурнув у орла. уламок розтрущив орла об скелю. в кілька кроків геракл видряпався на гору, легко повирива зі скелі бла-бла, поскручував з прометеєвих рук та ніг ланцюги і опустив його на землю.
прометей ішов цілий день. а коли настала ніч - підійшов до якогось села.прометей стомився, йому було холодно, руки його тремтіли. навпроти дверей в хижі посеред двору горіло багаття довкола якого сиділи люди, смакували їжу, весело бла-бла.прометей невмовно зрадів - це ж його вогонь. він, богоборець подарував вогонь людям - вони стали щасливі та бла-бла. прометей хотів присісти біля багаття, та в той момент літні сивобородий чоловік, який важкою палицею ворушив вогонь прогнав титана. так він ходив до пізньої ночі від одного подвір"я до іншого і його звідусіль проганяли.І тоді він сховався неподалік від одного багаття, і коли люди поснули тихенько підкрався, вихопив головешку и подався геть.Ішов і ішов, підімався кудись в гору і врешті опинився перед великою печерою, де і розпалив багаття.біля нього бла-бла і вже не чули, як опівночі в горі здійнявся страшний гуркіт - такої грози тут ще не було от сотворіння світу. вода залила геть усі багаття в селищі. вогонь не погас тільки в пещері. люди ж які жили с селищі прокинулися, жахнулися і в розпачі звели до неба руки та очі. і раптом побачили велетенське багаття на горі. вони попідхоплювалися, підійшли до найвищого крутосхилу, але прометей не дав їм жодної жарини. вони хотіли добути вогонь силою, але прометей бла-бла, він був дужий і гнівний. тоді вони приползли на колінах і почали жалібно скиглити, випрхуючи вогонь. з рештою прометей погодився дати їм вогонь, але зажадав, щоб люди збудували йому на горі палац.а також відбували інши його подібні бла-бла. він дав їм вогонь і показав, як будувати хати, а в них класти печі, як кувати на вогні метал і випалювати із глини посуд. люди вславляли прометея. складали пісні на його честь. виліпили з глини його постать та поставили її в селищі серед майдану і молилися на неї. з годом гляняну статую прометея люди замінили на камянну і викарбували на постаменті великоми літерами: нашому дорогому титану - прометею
Нарешті настав цей чудовий день.Так довго я його чекав,щитав по-календарю дні і ось він настав -мій день народження.Зарання я зробив за запросив моїх друзів,попросив батьків про торт,Який я мрію,щоб був у мене.Я дуже мріяв,щоб моє свято було найкраще серед усіх в моєму класі.
Мої батьки запитали ,яке я хочу ,щоб у мене було свято.Багато шариків,друзів,подарунків.ми вирішили робити моє день народження у домашній обстановці.ГАрно прикрасили дім,запросили клоунів та фокусників.
Якось рано я проснувся і мої батьки,бабуся та дідусь,уввійшли в мої кімнату зі словами:"З днем народження!Вітаємо!"Багато подарунків,а шариків...стільки скільки я мріяв.Я був найщасливішою дитиною у світі.
Коли я прийшов у школу,у мене було таке відчуття ,що про моє свято всі забули.Я уввійшов в клас,де в мене мав бути перший урок,всі мої однакласники були вже там разом з класним керівником вони на весь клас закричали:"З Днем народження".Як мені було приємно...
Ось і настав кінець цього чудового дня,я таак за сумував,але мої бутьки влаштували вечірку,запросивши моїх друзів та одноклассників.Багато подарінків мені подарували і я побачив нарешті довгоочікуваний телефон.Я дуже люблю це свято.
прометей ішов цілий день. а коли настала ніч - підійшов до якогось села.прометей стомився, йому було холодно, руки його тремтіли. навпроти дверей в хижі посеред двору горіло багаття довкола якого сиділи люди, смакували їжу, весело бла-бла.прометей невмовно зрадів - це ж його вогонь. він, богоборець подарував вогонь людям - вони стали щасливі та бла-бла. прометей хотів присісти біля багаття, та в той момент літні сивобородий чоловік, який важкою палицею ворушив вогонь прогнав титана. так він ходив до пізньої ночі від одного подвір"я до іншого і його звідусіль проганяли.І тоді він сховався неподалік від одного багаття, і коли люди поснули тихенько підкрався, вихопив головешку и подався геть.Ішов і ішов, підімався кудись в гору і врешті опинився перед великою печерою, де і розпалив багаття.біля нього бла-бла і вже не чули, як опівночі в горі здійнявся страшний гуркіт - такої грози тут ще не було от сотворіння світу. вода залила геть усі багаття в селищі. вогонь не погас тільки в пещері. люди ж які жили с селищі прокинулися, жахнулися і в розпачі звели до неба руки та очі. і раптом побачили велетенське багаття на горі. вони попідхоплювалися, підійшли до найвищого крутосхилу, але прометей не дав їм жодної жарини. вони хотіли добути вогонь силою, але прометей бла-бла, він був дужий і гнівний. тоді вони приползли на колінах і почали жалібно скиглити, випрхуючи вогонь. з рештою прометей погодився дати їм вогонь, але зажадав, щоб люди збудували йому на горі палац.а також відбували інши його подібні бла-бла. він дав їм вогонь і показав, як будувати хати, а в них класти печі, як кувати на вогні метал і випалювати із глини посуд. люди вславляли прометея. складали пісні на його честь. виліпили з глини його постать та поставили її в селищі серед майдану і молилися на неї. з годом гляняну статую прометея люди замінили на камянну і викарбували на постаменті великоми літерами: нашому дорогому титану - прометею