Діалог між вчителем і учнем через 10 років

-Доброго дня, Тетяна Іванівна!

-Доброго дня, Сидоров.Ти такий дорослий!

-Як ваши справи, учні гарно навчаються?

-Дмитрику, ти ж знаєш, ніхто не бажає зараз вчитися.Всім треба все й одразу.

-Я теж не хотів вчити українську, а зараз завжди про вас думаю, коли мені треба документи українською написати.

-То як, правильно пишеш?

-Так, мені всі наші менеджери заздрять.Ніхто так не вміє,як я.Дякувати вам, Тетяно Іванівно.

-Нема за що.Скоро буду твого сина Петрика навчати.

-Так, так.

-До побачення, Дмитрик.

-До побачення.