Я (займенник) вірю (дієслово) в (прийменник) те (займенник), що(сполучник) вернеться (дієслово) тепло (іменник). Я (займенник) вірю (дієслово) в (прийменник) щастя (іменник) , бо (сполучник) воно (займенник) було (дієслово). В (прийменник) майбутньому (іменник) плоди(іменник) зберуть (дієслово) багаті (іменник) із (прийменник) дерева (іменник) , що (сполучник) нині (прислівник) зацвіло(дієслово) (Д.Павличко). Тече (дієслово) вода (іменник) і (сполучник) на (прийменник) гору (іменник) багатому (іменник) в (прийменник) хату (іменник) . А (сполучник) вбогому (іменник) в (прийменник) яру (іменник) треба (частка) криницю (іменник) копати (дієслово) (Т. Шевченко).
-Ой, Вибачте, будь ласка! - Розгублено посміхнулася мама і відкрила кватирку.В цей час в двері постукали. Мама відкрила двері - і ахнула: на порозі стояла Снігуронька! Справжня!-Чудесного Дня! -попріветствовала Снігуронька. - Можна увійти?-Звичайно! - Вклонилася мама. І сама здивувалася ще більше. Чудеса почалися! І причому - ще вчора!Снігуронька увійшла в будинок.А Дідусь Мороз обдарував всіх хлопців - все отримали і чарівну сніжинку, і те, про що довго мріяли!Не забув Дід Мороз і про мам - вони теж були тепер з подарунками і дуже задоволені - кожна отримала подарунок до душі.Все не перестаючи дякували Діда Мороза і всіх лісових мешканців! Звичайно, не хотілося розлучатися. Все від'їжджають, сівши в сани, ледь стримували сльози - і від щастя, і від небажання розлуки. Пора!Дід Мороз теж сів у свої сани, і все сани злетіли вгору і швидко помчали по зоряному морозному неба. Все-таки казка - це диво!Коли все вже були вдома і лягли спати, у них перед очима досі стояли і Дід Мороз, і Снігуронька, і все-все-все звірі і весь цей чудовий день.І кожен, засинаючи, сказав це важливе і чудове слово:- ДЯКУЮ!19-20.12.2013 РАНОК)
