При першому погляді на картину української художниці Катерини Дудник хочеться вигукнути: “Так не буває!”, “Це неможливо!”. Не буває човнів на коліщатках та візків із вітрилами. Не може бути, щоб небо мало золотий колір і при цьому на ньому було видно зорі та місяць. Неймовірно, коли вітер дме в один бік, надимаючи вітрила, а мотузка з кольоровими прапорцями відхиляється в протилежний. Рідко можна побачити зовсім малих дітей, які грають на справжніх музичних інструментах, та й узагалі, хто б відпустив їх у мандри самих, без дорослих? Сонячна, надзвичайно креативна картина української художниці Катерини Дудник візуалізує дитячі мрії та сновидіння. Подорож картиною — як мандрівка у казку, де завжди перемагає добро і можна, врешті решт, знайти вихід у найбезнадійніших ситуаціях. На полотні малята зможуть упізнати себе, свої думки та мрії. Вони з легкістю “увійдуть у картину”, “почують” її, продовжать зображену на ній дію, створять власний казково-мрійний твір.
Події в повісті «Захар Беркут» ВІДБУВАЮТЬСЯ (НЕДОК, 3, ТЕП.) 1241 року. Тугар Вовк ПРИБУВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) з дочкою Мирославою на Тухольщину в Карпати, де князь ПОДАРУВАВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) йому землі. Тугар Вовк ВВАЖАЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) себе вищим за громаду, і ХОЧЕ (НЕДОК, 3, ТЕП) нав’язати нові порядки. Боярин МРІЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) ВЗЯТИ (ІНФІНІТИВ, ДОК)) всю владу у свої руки. Але тухольці ЗВИКЛИ (ДОК, МНОЖ, МИН) ЖИТИ (ІНФІНІТИВ НЕДОК)) незалежно й ПРОГНАЛИ (ДОК, МНОЖ, МИН) його. Тугар Вовк ЗАЛИШИВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) загін воїнів ОХОРОНЯТИ (ІНФІНІТИВ, НЕДОК) свій дім, а сам ПОЇХАВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) з Мирославою до монголів.
Захар Беркут – знахар, ватажок тухольської громади, ШАНУЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) традиції й богів, СЛУЖИТЬ (НЕДОК, 3, ТЕП) інтересам народу,
ЗАКЛИКАЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) до єдності та згуртованості в боротьбі з ворогом.
На полотні малята зможуть упізнати себе, свої думки та мрії. Вони з легкістю “увійдуть у картину”, “почують” її, продовжать зображену на ній дію, створять власний казково-мрійний твір.
Відповідь:
11 - Б 2 - Д 3 - А 4 - В
21 - Б 2- Г 3-А 4-Д 5-В
3Б Говорити, спати, сміятися.
4в) виявили, рушили, скажу;
5а) озброюють, відлітати, соромляться;
6А неозначена форма дієслова
7а) означення;
8г) обставина.
91-В 2-А 3-Б 4-Г
10В дієприкметник
11Б) Відчуваєте пахощі лугових трав?
121-Д 2-Г 3-А 4-В
13б) гукнути, набрати, почути;
в) підійти, перевірити, прочитати ;
д) постояти, створити, спіткнутися.
14а) зберігати, ходити, гарантувати;
б) вигукувати, набирати, чути;
г) сипати, славити, жовтіти;
15Події в повісті «Захар Беркут» ВІДБУВАЮТЬСЯ (НЕДОК, 3, ТЕП.) 1241 року. Тугар Вовк ПРИБУВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) з дочкою Мирославою на Тухольщину в Карпати, де князь ПОДАРУВАВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) йому землі. Тугар Вовк ВВАЖАЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) себе вищим за громаду, і ХОЧЕ (НЕДОК, 3, ТЕП) нав’язати нові порядки. Боярин МРІЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) ВЗЯТИ (ІНФІНІТИВ, ДОК)) всю владу у свої руки. Але тухольці ЗВИКЛИ (ДОК, МНОЖ, МИН) ЖИТИ (ІНФІНІТИВ НЕДОК)) незалежно й ПРОГНАЛИ (ДОК, МНОЖ, МИН) його. Тугар Вовк ЗАЛИШИВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) загін воїнів ОХОРОНЯТИ (ІНФІНІТИВ, НЕДОК) свій дім, а сам ПОЇХАВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) з Мирославою до монголів.
Захар Беркут – знахар, ватажок тухольської громади, ШАНУЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) традиції й богів, СЛУЖИТЬ (НЕДОК, 3, ТЕП) інтересам народу,
ЗАКЛИКАЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) до єдності та згуртованості в боротьбі з ворогом.
Пояснення: