1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).
2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).
4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
1. У мене було землі, що і кури не клюють, а в сусіда, як кіт наплакав. / У сусіда по дачі вродило стільки помідорів, що і кури не клюють. / В мене тих знань з математики, як кіт наплакав.
2. Восени моє серце заснуло, а з приходом весни душа прокинулася знов./ Коли я дізналась про зраду, моє серце заснуло. / Моя душа прокинулась, коли я вперше закохалась.
3. Іван з дитинства був легкий на руку, а Петро - важкий./ Я завжди вважав себе легким на руку. / Мій друг дужий та важкий на руку.
4. У мене душа болить та серце крається за рідний край. / Вчителька каже, що за кожного з нас в неї болить душа. / Дівчина так гірко плаче, що в мене аж серце крається.
Відповідь:
1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).
2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).
4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
У сусіда по дачі вродило стільки помідорів, що і кури не клюють. / В мене тих знань з математики, як кіт наплакав.
2. Восени моє серце заснуло, а з приходом весни душа прокинулася знов./ Коли я дізналась про зраду, моє серце заснуло. / Моя душа прокинулась, коли я вперше закохалась.
3. Іван з дитинства був легкий на руку, а Петро - важкий./ Я завжди вважав себе легким на руку. / Мій друг дужий та важкий на руку.
4. У мене душа болить та серце крається за рідний край. / Вчителька каже, що за кожного з нас в неї болить душа. / Дівчина так гірко плаче, що в мене аж серце крається.