Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
- вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); альфа й омега (початок і кінець); сади Семірачіди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
- крилаті вирази українських письменників: Хіба ревуть воли, як ясла повніа? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Гяібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Борітеся - поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);
- переклади видатних людей: Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Народжений плазувати літати нездатний (М. Горький);
-переклади крилатих виразів російських письменників: Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов):
- переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір): Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер): Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
- біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока: Прощайте ворогам вашим; Маслинова гілка: Мафусаілів вік; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями.
1. Записати (або назвати) слово. 2. Дати його тлумачення за словником. 3. Вказати, первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне (переносне). 4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення. 5. Спробувати своïми словами сформулювати точне контекстуальне значення слова. 6. Дiбрати синонiми до слова i довести доречнiсть (чи недоречнiсть) замiни аналiзованого слова дiбраним синонiмом. 7. Перевiрити, чи можливi лексичнi або контекстуальнi антонiми до аналiзо ваного слова. 8. Встановити походження слова: запозичене чи нi (перевiряти за словником iншомовних слiв). 9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, дiалектним, професiйним чи термiнологiчним. 10. Визначити, належить до активного словника, до застарiлих слiв чи неоло гiзмiв. 11. Вказати: вiльне, синтаксично обумовлене чи фразеологiчно звязане значення аналiзованого слова. 11. Якщо слово має фразеологiчно звязане значення, то вказати тип фразео логiзму. 12. Знайти стiйкий вислiв за фразеологiчним словником i пояснити його значення та джерело. Зразок розбору Життя без книги — хата без вiкна, Тюрма глуха i темна, мов труна. Крiзь вiкна книг свободи свiтло ллється, Майбутнього виднiє далина (Д. Павличко). Аналiзується слово вiкно. У тлумачному словнику дається 4 значення слова вiкно: 1) отвiр для свiтла i повiтря в стiнi примiщення; 2) отвiр певного призначення у спорудi, агрегатi, машинi; 13) невеличке озерце, заглиблення в драговинi, болотi; 4) вiльнi для викладача години мiж двома лекцiями, уроками. У поданому текстi слово вiкно використане в прямому значеннi (хата без вiкна) i в переносному (вiкна книг). Вид перенесення — метафора: як через вiкно хата освiт люється, так i розум свiтлiшає вiд знань, якi можна взяти з книг.
Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
- вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); альфа й омега (початок і кінець); сади Семірачіди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
- крилаті вирази українських письменників: Хіба ревуть воли, як ясла повніа? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Гяібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Борітеся - поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);
- переклади видатних людей: Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Народжений плазувати літати нездатний (М. Горький);
-переклади крилатих виразів російських письменників: Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов):
- переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір): Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер): Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
- біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока: Прощайте ворогам вашим; Маслинова гілка: Мафусаілів вік; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями.
2. Дати його тлумачення за словником.
3. Вказати, первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне
(переносне).
4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
5. Спробувати своïми словами сформулювати точне контекстуальне
значення слова.
6. Дiбрати синонiми до слова i довести доречнiсть (чи недоречнiсть)
замiни аналiзованого слова дiбраним синонiмом.
7. Перевiрити, чи можливi лексичнi або контекстуальнi антонiми до
аналiзо ваного слова.
8. Встановити походження слова: запозичене чи нi (перевiряти за
словником iншомовних слiв).
9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, дiалектним,
професiйним чи термiнологiчним.
10. Визначити, належить до активного словника, до застарiлих слiв чи
неоло гiзмiв.
11. Вказати: вiльне, синтаксично обумовлене чи фразеологiчно звязане значення
аналiзованого слова.
11. Якщо слово має фразеологiчно звязане значення, то вказати тип
фразео логiзму.
12. Знайти стiйкий вислiв за фразеологiчним словником i пояснити його
значення та джерело.
Зразок розбору Життя без книги — хата без вiкна, Тюрма глуха i
темна, мов труна. Крiзь вiкна книг свободи свiтло ллється,
Майбутнього виднiє далина (Д. Павличко). Аналiзується слово
вiкно. У тлумачному словнику дається 4 значення слова вiкно: 1)
отвiр для свiтла i повiтря в стiнi примiщення; 2) отвiр певного
призначення у спорудi, агрегатi, машинi;
13) невеличке озерце, заглиблення в драговинi, болотi; 4) вiльнi для
викладача години мiж двома лекцiями, уроками. У поданому текстi
слово вiкно використане в прямому значеннi (хата без вiкна) i в
переносному (вiкна книг). Вид перенесення — метафора: як
через вiкно хата освiт люється, так i розум свiтлiшає
вiд знань, якi можна взяти з книг.